Вікторія Попик - Запалена минулим, Вікторія Попик

- Мене напевно сплутали з кимось, я проїхала на таксі

- Окей, сплутали так сплутали. Як самопочуття? Подумала?

Ага я подумала ще й як подумала. Я зараз безмежно вдячна Микиті, що він вчасно зупинився, сьогодні на тверезо розумію, що це б для мене погано закінчилося.

- Подумала, завтра повернусь додому, хочу сьогодні відлежатися

- Я знав, що ти зробиш правильний вибір, люба. Не буду тобі заважати, цілую

Виклик завершився, тошнота від нього залишилася. Тільки тепер я помічаю його цинізм, але це нічого не змінює. Завтра ми розпочнемо щасливе сімейне життя.

Ледве відриваю голову від подушки і одразу пишу подрузі. Я не знаю чи розповім їй усе, що було, але точно не хочу бути сама цей день і можливо вона знає хто міг мене здати. 

- Софія: «Якщо зможеш, заїдь на каву, але прикупи її по дорозі»

- Лара: «Заїхала на роботу, потім маю зустріч, тільки тоді зможу»

- Софія: «Чекаю»

Де в ній береться стільки сили, я ледве рухаюсь по хаті, а вона вже в строю. Потрібно привезти себе в порядок і самій іти в магази, кава мені не завадить.