Ася Чирокбей - Талісман обраної, Ася Чирокбей

На галері було пошкоджено кілька весел, але їх можна було замінити цілими з числа прибраних перед абордажем. Хоч і з натяжкою, але можна було сказати, що корабель залишався на ходу, і врешті-решт Зерд погодився з цією ідеєю. Сонце вже сідало, тож було прийнято рішення відпливати вранці. Виявилося, що всі події цього надзвичайно насиченого дня зайняли всього кілька годин. Тому, після того, як нас нагодували вечерею, я із задоволенням вирушила спати.

Наступного дня відсипалася до полудня. На світанку корабель знявся з якоря, тож острова вже не було видно. За сніданком я дізналася, що на ніч Кріді замикали в трюмі, втім, він особливо не заперечував проти цього, оскільки Саєб постарався влаштувати його з комфортом, забезпечивши м'якою підстилкою і купою зібраних на острові плодів. Зараз Кріді розташувався на палубі, біля правого борту, і уважно дивився вперед. Однак, варто було мені закінчити сніданок, він спритно пришкандибав і почав знаками показувати, що хотів би зі мною поспілкуватися. Зерд, який невідомо звідки з'явився, зробив спробу цьому завадити, посилаючись на те, що сталося вчора, але я категорично заявила, що, як і раніше, не відчуваю від нього загрози і дозволю йому і надалі до мене торкатися. Покосившись на Амеда, я помітила, що хеск сприйняв мою заяву без будь-яких емоцій, і навіть, як мені здалося, схвально. Зерд набурмосився, але йому нічого не залишалося робити, - надто високим був авторитет Вартового (тобто, мене) в цьому світі.

Перше, що повідомив Кріді: він хоче, щоб ми навчилися його мови жестів. Відбулася коротка дискусія про те, чи мають навчатися цьому тільки Вартові, однак Кріді вирішив це питання, обравши, крім нас із Зердом, Амеда, Саєба і Конфідуса, при цьому безпомилково вказавши на командирів.

Незабаром усі зібралися на палубі. Саєб ідею навчання сприйняв, як завжди, з ентузіазмом. Тільки Конфідус відмовився, пробурчавши щось про те, що Бог дав людині мову, і треба нею користуватися, тож наша компанія зменшилася до чотирьох осіб.

Залишок дня ми провели, кумедно жестикулюючи, і до вечора вже здатні були передавати нескладні поняття. Мовою Кріді жести позначали не окремі слова, а, скоріше, зв'язки з об'єктів і виконуваних дій. На моє запитання про те, чи може Кріді розуміти нашу мову, він туманно пояснив, що вловлює образи, які ми передаємо. З чого у мене виникло припущення, що істота з такими екстрасенсорними здібеостями цілком може виявитися здатною читати думки. Мені так і не вдалося до кінця з'ясувати, чи необхідно озвучувати думки для того, щоб Кріді міг їх зрозуміти.

Наступний день пройшов весело. Саєб намагався мовою жестів складати чемні та галантні вирази, а Кріді його невтомно поправляв. Ми з Зердом і Амедом теж намагалися жартувати за допомогою жестів, хоча це не дуже добре виходило. Уперше я побачила, як Зерд сміється, і навіть на обличчі Амеда промайнуло щось схоже на посмішку. Я ж веселилася від душі, бо відсутні фрагменти в бесіді учнів-початківців Кріді компенсував смішною пантомімою.

Галерам вдалося розвинути напрочуд пристойний хід, і Саєб оголосив, що, якщо не станеться нічого непередбачуваного, завтра ввечері ми прибудемо до Матії.