Любава Волошин - Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Можливо міняючи ракурс, Аліна не врахувала відстань але замість бібліотеки вона опинилась у якомусь кабінеті. Темна кімната з щільно затягнутими шторами не викликала жодних асоціацій у неї. Схоже,що раніше вона тут не бувала...
Вона роззирнулась по сторонах, сподіваючись,що не зустріне нікого. Обережно підійшла до вікна і відсунувши шторку подивилась. Вона була на території академії, і судячи з ракурсу двору який вона бачила вона знаходилась у західній її частині.
Рани які були нанесені Ліневейн,ще не повністю загоїлись, а слабкість через використання ресурсу без звички навалилось втомою. Аліна осіла на підлогу під вікном, і втомлено опустила голову на коліна. Їй неймовірно пощастило,що в останній момент вона згадала про перстень. Вона подумки в тисячний раз подякувала Міка за його подарунок.
Двері в кімнату скрипнули і в полосці світла,що утворилась, з'явилась фігура. Аліна швидко впізнала масивний вид професора Кітера.
-" Хто тут?"- долоні Кітера миттєво почали мерехтіти. Професор готувався до захисту.
-" Це я."- подала голос Аліна, підводячись з своєї схованки.
-" Ти? Що ти тут робиш?"- запитав він підходячи блище. Та щойно вона опинилась у його полі зору,вираз на його обличчі набув крайньої стурбованості.
Схоже,що виглядала вона ще гірше ніж думала.
-" Все нормально. Я мабуть піду."- вона хотіла обійти професора і вийти. Вступати з Кітером у діалог і намагатись пояснити ситуацію вона не хотіла.
-" Стій. Хто це зробив?"- він схопив її за руку і сяйво,що лилось з його долонь повільно поширювалось по ній,заліковуючи рани.
-"Дякую. Але все нормально, не важливо хто це зробив."
-" Схоже ти не розумієш, як це важливо. Якщо зараз залишити цю людину безнаказаною,то завтра постраждалих буде троє,а може і більше."
-" Я не збераюсь ставати загальним посміховиськом за рахунок того,що здам студента."- Аліна не хотіла виносити особистий конфлікт на загальне обговорення.
-" Так діло не піде." - Кітер підійшов до вікна і розтягнув штори впускаючи світло в кімнату.
Роззирнувшись,вона зрозуміла,що потрапила в кабінет. Він був невеличкий, досить гарно оздоблений, з купою паперів навалених на столі та невеличким лабораторним куточком.
-" Сідай.- показав Кітер на стілець поруч з робочим столом і сам також розмістився за ним.- Слухай, я чудово розумію твоє не бажання виділитись та в тебе це погано виходить. Лише сліпий і глухий у цій академії не знає про твій екстремальний подвійний напрямок навчання. І про твій конфлікт з тим розпещеним дівчиськом також всім відомо."
-" Тобто?"- Аліна здивовано розширила очі.
-" А що тут незрозуміло? Я чудово знаю,що ти проходиш навчання і на напрямку зіллєваріння, всі викладачі це знають."
-" Я не про це. Що ви маєте на увазі під тим,що всім відомо про мій конфлікт?"
-" Ліневейн приходила до директора з скаргою на тебе. І вимагала твого відрахування з академії."- спокійно промовив Кітер.
Його слова змусили Аліну задуматись про масштаби образи ельфійки.
-" Я поняття білого не мала про це."- сказала вона вражено.
-" Впринципі я очікував,що рано чи пізно це дівчисько зможе викинути щось по типу цього. Хоча до останнього вважав,що їй вистачить мізків не робити подібного."
-" І що буде тепер?"- Аліна розуміла,що від Кітера їй не втекти.
Кітер підсунув до неї чистий листок паперу та чорнильну ручку.
-" Пиши. Ти повинна чітко описати де,коли, ким і як була атакована. Наслідки травм я зафіксував. Усе інше не твого розуму справа."- спокійно сказав Кітер.
Аліна важко зітхнувши почала описувати недавні події з сумом відмітивши,що це перший і останній її вихідний перед іспитами. Закінчивши опис подій,вона подивилась на професора.
-"Я можу йти?"
-"Звичайно. Хоча знаєш, маю до тебе одну пропозицію.Чи готова ти її вислухати?"- спитав він. По його вигляду як завжди неможливо було зрозуміти,що він хотів.
-" Я вас слухаю."
-" Як ти відносишся до додаткових вправ? Я підмітив,що ти схильна до повітряної стихії, вона чудово поєднується з хірургічними маніпуляціями."
-"Я не впевнена,що зможу додатково займатись. Часу майже немає."
-" Експрес курс по напрямку зіллєваріння закінчиться після іспитів,часу стане більше і я думаю,що два заняття в тиждень ти зможеш умістити в свій графік."- сказав Кітер.
Аліна зрозуміла,що пропозиція не давала їй можливості відмовитись,тому схвально кивнула.
-" От і чудово. А тепер іди і відпочинь,думаю на сьогодні досить з тебе навантажень"- сказав він.
-" А що буде з цим?"- спитала вона показуючи на листок.
-"Розслідування справи і покарання. В стінах академії всі рівні і ніхто несміє ставити під загрозу життя адепта."- сказав Кітер.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин», після закриття браузера.