Тоні Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

перспективи отримати кращу освіту згодом значно зменшувалися. «Універсалізація» британської шкільної освіти була однією з найбільш соціально регресивних змін у післявоєнній Британії.

269

Із припиненням клерикальної політики політичні антицерковні рухи втратили свою актуальність, відповідно поклавши край протистоянням і пристрастям, які вирували впродовж майже двох століть.

270

Однак в Ірландії авторитет церкви та її постійне залучення в політику тривали значно довше — аж до 1990-х.

271

«Комедí Франсéз», відомий також як Театр-Франсе, або Французький Театр (фр. Comédie-Française) — єдиний у Франції репертуарний театр, трупу якого фінансує уряд. — Прим. пер.

272

У показовому гнівному випаді Осборн називає королівську владу в Британії «золотом, яке ллється в калюжу гнилі».

273

Зокрема, Ґодар мав особливо еклектичний смак. Кажуть, що він був «зачарований» фільмом «Джонні Гітара» Ніколаса Рея (1954) із Джоан Кроуфорд у головній ролі.

274

В американському контексті «Камелот» (замок і двір легендарного короля Артура) став позначати оточення президента США Джона Кеннеді після одного з інтерв’ю його дружини Джекі, у якому вона процитувала улюблені рядки чоловіка з однойменного мюзиклу й додала: «Ще будуть інші великі президенти, але ніколи знову не буде іншого Камелоту». — Прим. пер.

275

«Речі з Парижа» (фр.). — Прим. пер.

276

Італійці абсолютно точно вміли конструювати машини, що міг підтвердити будь-який уболівальник автоперегонів. Саме італійські розробники вперше прибрали з маленьких сімейних машин бризковики, підставки для ніг та інші непотрібні зовнішні деталі — так само як міланські кравці якраз тоді відправили в минуле підкачані штани і винайшли точні, чіткі лінії та крій сучасного італійського костюма. Що італійським виробникам автомобілів постійно не вдавалося, то це будувати машини, які уявляли їхні розробники.

277

Ле Корбюзьє (1887–1965) — швейцарсько-французький архітектор та урбаніст, прихильник архітектури модернізму, поєднання мінімалізму в дизайні та функціональності з використанням таких матеріалів, як скло, сталь і залізобетон. — Прим. пер.

278

У захопленому коментарі одного паризького критика тисячі однакових квартир, втиснутих у нові grands ensembles, були зображені як «справжні крихітні помешкання, розміщені у вертикальній споруді, ніби безліч різних пляшок на одному винному стелажі». Див.: Pierre Agard, ‘L’Unité de résidence’ in Esprit, October — November 1953. Я вдячний за це посилання доктору Ніколь Рудольф.

279

На цьому тлі разюче вирізнявся Роттердам: ущент розбомблений німцями та поетапно відбудований у пізніші десятиліття, нідерландський порт був свідомо та по-справжньому «спроєктованим» містом.

280

Джейн Джейкобс — авторка дослідження «Смерть і життя великих американських міст» (1961). Виступала за врахування потреб містян у плануванні міст і збереження своєрідності міського середовища. — Прим. наук. ред.

281

Вища нормальна школа (фр. École normale supérieure) у Парижі — один із найпрестижніших навчальних закладів Франції. — Прим. пер.

282

Звичайно, це не стосувалося маленьких елітних академій на кшталт Політехнічної школи чи Вищої нормальної школи у Франції, які приймали студентів за результатами суворого вступного іспиту й потім справді дуже добре їх навчали. Але ці випадки незвичайні й дуже нетипові.

283

У середині 1960-х років лише 44% італійських студентів отримували дипломи; упродовж 1970-х років ці цифри стали ще менші.

284

У Комуністичному блоці про «шістдесяті» як попкультуру вимушено дізнавалися не з перших рук. Але цю відмінність не варто перебільшувати. Якщо говорити про ключовий маркер доби, то кожен у Східній Європі знав, хто такі The Beatles, і багато людей чули їхню музику. І не лише The Beatles. Коли французька рокзірка Джонні Голлідей виступав у 1966 році з концертом у маленькому словацькому місті Кошиці, послухати його зібралося 24 тисячі людей.

285

Члени гурту The Beatles походили з ліверпульського робітничого класу — або ж, у випадку Пола Маккартні, на дещицю вищого соціального статусу. Інший культовий рокгурт 1960-х, The Rolling Stones, у темах своєї творчості був більш традиційно богемним, що пояснювалося походженням музикантів з лондонського середнього класу. Цей недолік виправили за рахунок навмисне грубуватого стилю та демонстративно вульгарних публічних подробиць приватного життя членів гурту.

286

Зауважте, що впродовж більшої частини шістдесятих у багатьох країнах Західної і Східної Європи поширювати інформацію про контрацепцію все ще було заборонено. Британія, яка дозволила використання протизаплідних пігулок у 1961 році, була винятком; по той бік Ла-Маншу співак Антуан продав у 1966 році мільйон платівок, жалібно мріючи про Францію, в якій такі пігулки одного дня «продаватимуть у будь-якій аптеці».

287

Однак у віддалених провінціях чорні берети, шапки з простої тканини й навіть жіночі капори все ще носили щодня. Головний убір деякий час залишався надійною традиційною ознакою регіонального походження й суспільного становища.

288

У наступному десятилітті цей одяг також швидко перетворився на типове вбрання скінхедів.

289

Річард Гоґґарт (1918‒2014) — літературознавець, член Королівського літературного товариства. Експертна думка Гоґґарта надзвичайно вплинула на рішення у справі літературного твору «Коханець Леді Чаттерлей». — Прим. наук. ред.

290

Білефельдська школа — група німецьких істориків, які зосередились на соціальній та політичній історії з фокусом на соціально-культурному розвитку суспільства на противагу вивченню ролі особи в історії. — Прим. наук. ред.

291

До 1960 року «екзистенціалізм» (так само як і «структуралізм» кілька років тому) став модним слівцем на позначення буквально будь-чого, приблизним еквівалентом означення «богемний» у попередні десятиліття: усі безробітні митці-студенти, які приходили послухати The Beatles на вулицю Репербан у Гамбурзі, називали себе «екзі». (Із 1960 по 1962 рік The Beatles грали в клубах на вулиці «червоних ліхтарів» Репербан у Гамбурзі. — Прим. наук. ред.)

292

У такому випадку може видатися дивним, що модного психоаналітика-теоретика Жака Лакана у народі теж приписували до цієї категорії. Але випадок Лакана був особливий.