Ясміна Лав - Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав

Чиїсь руки ніжно обіймають мене за талію і легко притискають до твердого тіла . Розумію , що це чоловік .
Перше бажання - відштовхнути й тікати . Але доза випитого робить свою справу . ..
Зупинившись на хвилину , продовжую танцювати . Чоловік задає ритм , а я просто повторюю.
Він пахне чимось свіжим , морським , з нотками бергамоту...

Один раз я вже танцювала з незнайомцем і що з того вийшло .... Раптом згадую Назара і відсахуюсь від чоловіка .
Повертаюся і бачу перед собою високого , молодого , симпатичного хлопця, років двадцяти п'яти. 
Світле скуйовджене волосся ,гострий ніс , великі карі очі і тонкі губи які викривилися в усмішці.

- Даня...- простягає мені руку хлопець.
- Емма...- усміхаюся у відповідь .

Хлопець виявляється цікавим і прекрасним співрозмовником . Вже хвилин двадцять ми з ним сидимо за барною стійкою й обговорюємо нюанси  облаштування ресторану .

Як виявилося , Даня закінчує економічний університет , але його мрія відкрити свій ресторан . А я так багато часу пропрацювала в ресторанах і кафетеріях готелю що знаю там кожен закуток. І що як влаштовано... 
Виявляється , мені ця тема дуже цікава , а я не помічала навіть ...

- Послухай , ми б могли разом працювати . Мені потрібна людина яка бачила все з середини ...- видає хлопець .
- Взагалі , у мене  інші плани на життя ...
- Дуже шкода .... Ми б могли подружитися . - з сумом додає він .

Мене зачіпає його відкритість і щирість . А ще ...риси обличчя хлопця здаються знайомими . Та я не можу пригадати де бачила його .
Чи не бачила ...

- Я хочу стати ветеринаром . Через кілька місяців будуть вступні екзамени . І мені потрібно буде готуватися  . Це моя мрія...
- То ти будеш вчитися ?- у Дані загоряються очі .
- Так , а ти що подумав ?
- Та так ...нічого . То ми можемо зробити так , щоб ти вчилася , а у вільний час допомагала з відкриттям ресторану.
І платити я зможу тобі за роботу . Відразу не багато , але з часом ...

Я сиділа навпроти та просто усміхалася . Мені подобався цей хлопець . Як друг , а може й трошки більше ...

- Добре , я згодна . Коли ти вирішиш  відкривати ресторан то подзвони ...

Я потягла телефон Дані до себе і вбила в пам'ять свій номер .

- А зараз мені вже пора .

Іру шукати не довелося , тому ми швидко вийшли з клубу .

На вулиці було за північ і жахливо холодно . Мало не пританцьовуючи на місці ми пішли до дороги ловити машину , вирішивши що чекати таксі буде довше. 
Та всі їхали повз . І я почала через раз цокотіти зубами .

- Блін ... Схоже , доведеться викликати таксі . Ходімо , почекаємо всередині .- витягуючи з сумочки телефон , скомандувала подруга .

Блін , нащо я одягла цю сукню , крутилося в мене в голові . В джинсах було б набагато краще , а головне тепліше .

Та зробивши кілька кроків я почула як позаду зупиняється авто. Зрадівши ми обидві повернулися .
На дорозі стояв великий , білосніжний Ленд Крузер . 
Перше що я подумала - ні , ця машина  не може зупинитися для нас...
Та за секунду водійські дверцята відчинилися і з машини мені махав Даня .

- Хто цей хлопець , ти кажеш?- на вухо прошепотіла подруга .
- Студент ...

- Сідайте , дівчата . Я вас з радістю підвезу .- з усмішкою запропонував він.
- Нічого собі , у студентів степендії ...- хіхікаючи ми швидко забрались в авто.

В машині Іра оживилася, і я відразу зрозуміла причину ...
Даня їй сподобався , і найголовніше - підходив під її критерії чоловіка мрії .
Всю дорогу подруга випитувала в  хлопця інформацію , та він не спішив ділитися особистим .

Зупинивши авто біля нашого під'їзду , Даня вирішив нас провести до дверей .

- Може ти вип'єш каву , або ж чай ?- заметушилася Іра .
- Вип'ю...та не сьогодні. Занадто пізно для кави , а чай не люблю.- відповів з усмішкою хлопець.
- Я запам'ятаю...

Я спостерігала за їхньою розмовою і не впізнавала Іру .
Вона завжди сувора та стримана з хлопцями , а зараз не може підібрати слів , так ніяковіє під поглядом Дані.
Невже це кохання з першого погляду? Усміхнулася я своїм думкам .

- Буду чекати нашої зустрічі .- усміхнувся до мене хлопець і пішов до машини .

Невже я справді готова почати нове життя ?
Здійснити свою мрію , змінити роботу ...
Завести нових друзів , а можливо , колись , навіть стосунки ...
Здається , так . Готова.
Але не все відразу ...
 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно