Люсі Лі - Роман крізь час, Люсі Лі

Розділ 15

Максим

Коли побачив як Маша у чоловічому туалеті цілується з цим мерзенним айтішником, ледь дах не знесло від ревнощів. Хоч і розумію, що хлопець просто бігає за крихіткою, ніби голодне звірятко в надії відхопити від неї уваги, бо дівчина йому не по зубах, але все ж таки неприємно.

Олексій явно зрозумів, що рано чи пізно Маша залишить його на лаві запасних, от і наважився на крайній крок. Думав алкоголь, який він цілий вечір вливав у мою помічницю, зробить свою справу за нього, та Маша нарешті відповість йому взаємністю, але він прорахувався. Бо не знав, що за Машею пильно стежать. І кожен її крок мені буде відомий навіть до того, як вона його зробить.

Коли Темний повідомив мені що слідом за Машею у чоловічу вбиральню зайшов Олексій, я не розмірковуючи кинувся їй на допомогу. Але картина, що постала перед моїми очима, геть вибила весь ґрунт з-під моїх ніг. У жили розпеченим металом пирснули ревнощі. До цього я і не уявляв що настільки можу когось ревнувати. Та моя Маша в обіймах цього гада, справила на мене ефект водневої бомби, що вибухнула. 

Мені раптом закортіло вбивати. Спочатку я хотів просто розмозжити череп цьому ублюдку, а потім схопивши цю довірливу дурепу силоміць утягти у свій барліг. Та зачинившись із нею на одинці, довго зі смаком карати. Щоб на все життя запам'ятала, що не можна бути настільки довірливою. Боюся навіть уявити, що було б, якби я вчасно не опинився поруч. Та від однієї думки про чуттєве покарання Гордєєвої, в мене одразу почала підійматися ерекція.

Трясця йому. Ця дівчина мене з розуму зведе.

Не витримавши її погляду, та того як вона збудливо виглядає у цьому вечірньому вбранні, я ганебно втік. Бо у пориві міг наробити ще більших дурниць ніж цей комп'ютерник, а цього не можна було допустити. 

Але ось чого точно я не очікував, це побачити Машу, у дверях своєї віп-кабіни. Таку привабливу,  спокусливу і розгублену. 

Чому вона прийшла?

Коли дівчина, хитаючи стегнами, попрямувала в мій бік огортаючи дивовижним ароматом своїх парфумів, член, що щойно заспокоївся знову сіпнувся, затуманюючи розум неприборканою пристрастю до цієї жінки.

Я навіть не зрозумів, як запропонував їй зі мною переспати, та ще й на умовах, які повністю перекреслювали наші із нею стосунки. 

Біс його, я тільки зараз усвідомив, наскільки це було безглуздо і самовпевнено. 

Досі дивуюся як вона мене відразу не послала, а погодилася. Невже я так її дістав, що їй легше переспати зі мною, аби не бачити більше мою набридливу пику.

Ця неприємна думка кружляла в голові нав'язливим роєм змушуючи сильніше стиснути кермо, та ще більше втиснути педаль газу в підлогу і на повній швидкості різко увійти у поворот.

Скрикнувши від страху, Маша вимикається в сидіння. Вилаявшись про себе, швидко повертаю машину в колишнє положення, зменшуючи швидкість.

Невже і досі боїться? Але коли ми цілувалися, можу заприсягтися, вона була збуджена не менше за мене. Що ж тоді відбувається? В яку гру вона грає?

Ну якщо вона вже погодилася на мої умови, то так швидко позбутися мене їй не вдасться. 

Я лікті гризтиму, але не доторкнуся до дівчини доки вона сама цього не попросить. А зараз відвезу її до себе додому, бо вона більш ніколи не повернеться в цей алкопритон який знімає у так званої подруги.

Темний мені повідомив що, як тільки відвіз Машу на корпоратив, то одразу повернувся до квартири Ірки, бо відчув недобре. І правильно зробив. Під його натиском, а Темний знає як надавити, ця сука Ірка одразу йому все розповіла.

Той покруч, що розпускав свої лапи на мою крихітку, вже отримав по заслугах. І так буде з кожним хто торкнеться або образить мого Ангела.

Квартиру Маші я вже купив, поки скажу, що зняв, а то не схоче переїжджати. Завтра разом з нею поїдемо і заберемо її речі, а поки що, нехай буде зі мною, в безпеці. І їй і мені, так буде спокійніше.

Під'їжджаємо до елітної багатоповерхівки, в'їжджаємо в підземну стоянку та я паркую машину. Подаю руку дівчині, допомагаючи вибратися з машини. У такій довгій і вузькій сукні на підборах це не так просто.

Взявши дівчину під руку, заходимо до холу, та прямуємо у бік ліфтів. На рецепції, як завжди, сидить незмінний вахтер Степанич, що пильно стежить за  постояльцями та гостями, що проходять повз.

Побачивши Машу, старий чемно вітається і розпливається в посмішці.

– Доброго вечора Маріє, радий знову вас бачити. 

Дівчина, яка не чекала такого повороту, завмирає на місці, та переводить розгублений погляд то на мене, то на старого. Але в якусь мить, в очах Маші, нарешті з'являється вогник здогадки. 

Можливо нарешті згадала, що рівно рік тому вже була тут, але вона ще сумнівалася.

Невже настільки була п'яна, що не пам'ятає, як їхала зі мною з бара, як знайомилася зі Степановичем? 

Уявивши, який «приємний» сюрприз чекає на неї в моїй квартирі, вранці коли тікала, наче була вже твереза, мало не розреготався в голос.

Коли підіймаємося на потрібний поверх, урочисто відчиняю двері квартири, жестом пропонуючи їй зайти. Дивлюся на дівчину, намагаючись не прогаяти найменших змін у її міміці. Із задоволенням спостерігаю як здогад наскрізною хвилею накриває її свідомість.

Скинувши з себе туфлі, Гордєєва проходить до вітальні, та застигає посеред кімнати. Деякий час розгублено озирається навкруги. Але потім вона нарешті обертається і дивиться очима в яких читається весь спектр емоцій. Що вона зараз думає про мене і про всю цю ситуацію, в яку я її поставив. Загалом все читалося дуже яскраво і перекладач мені тут був не потрібен.

– Так той незнайомець, то був ти? - дивиться на мене пронизливим поглядом, ніби чекає що я почну відмовлятися.

– Я, — коротко припечатую.

– І ми із тобою...? – прикриває рота долонею. – Бог мій, а я все голову сушила, чому той чоловік що врятував мене від збоченців в барі, здався мені настільки знайомим. Чому ти одразу, коли побачив що я влаштувалася до тебе на роботу, не розповів мені правди?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍