Леся Українка - Поезії, Леся Українка

той написав вірш-пародію на галицьких поетів, який починався строфою:

 

Бажання ваше узглядняю

і вірші нехотя пишу.

О що я тут співати маю

у легкоскриленім віршу,-

 

а закінчувався так:

 

Усе то теми дуже файні,

але вже годі мі співать,

позаяк музи співодайні

не хтять натхнення мі всперать.

 

Епілог до жартівливого листа Леся Українка взяла з вірша В. І. Самійленка.

10 - Нечімне - урочище біля села Скулин на Волині, приблизно в 25 км від Луцька, де колись діти Косачів провели кілька днів у садибі дядька Лева. Це урочище й озеро в ньому Леся Українка пізніше описала в «Лісовій пісні». Твір Михайла Косача про Нечімне невідомий.

11 - Законодавча рада (франц.).- Ред.

12 - Як видно із змісту вірша, йдеться про зібрання учасників «Плеяди», а може, й ширшого кола молоді, для обговорення літературних та інших питань.

13 - Погані вірші (нім.).- Ред.

14 - Шарлотта Корде (франц.).- Ред.

15 - «Квітка загиблих душ» (нім.).- Ред.

16 - Поезія адресована Олександрі Судовщиковій і була написана на березовій корі.

17 - І знову ставлю я собі питання: Чи дружба це, чи це кохання? (польськ.).- Ред.

18 - «Буковина» - українська ліберально-буржуазна газета, яка у 1885-1910 рр. видавалася у Чернівцях та Відні. У 1885-1888 рр., коли газету редагував Ю. Федькович, у ній друкувалися прогресивні письменники. Демократичні тенденції у газеті розвивав Осип Степанович Маковей (1867-1925), про якого йде мова в присвяті до вірша. З початку XX ст. газета стала провідником австрофільської політики.

19 - Ййдеться про кафедральний уніатський собор святого Юра у Львові.

20 - Йдеться про львівського митрополита Сильвестра Сембратовича (1836-1898), який з 1895 р. став кардиналом Ватікану, реакційним церковним діячем.

21 - «Рускій Сіон» - клерикальний журнал, орган львівської митрополії. Виходив у Львові в 1871-1883 рр.

22 - Слов’янин - раб (лат.).- Ред.

23 - Шеол - в стародавній Іудеї царство мертвих.

24 - Серафим - ангел.

25 - Біблійна Рахіль - прамати іудейського народу - називає бога різними іменами, вживаними у ветхозавітній міфології.

26 - Експромт, імпровізіція (франц.).- Ред.

27 - Тут: прийняте в католицькій церкві богослужіння над померлим.

28 - Тобто покаяний католицький псалом.

29 - Початкові слова покаянного католицького псалму.

30 - Леді Л. В. (англ.).- Ред.

31 - Ніобея - персонаж грецьких міфів. Пишалася своїми багатьма дітьми (наприклад, за Гомером, шість синів і шість дочок) перед богинею Латоною, котра мала лише двох дітей - Аполлона й Артеміду. Останні за це вбили стрілами всіх дітей Ніобеї. З великого горя Ніобея обернулася на скелю, з якої вічно плинув струмок сліз.

32 - Земмерінг - мальовничий гірський перевал у східних Альпах.

33 - Sampierdarena - остання залізнична станція перед Генуєю.

34 - Кондотьєри - наймані військові загони в Італії XIV-XVст.; в ширшому розумінні - найманці, готові за плату йти в бій на чиєму завгодно боці.

35 - Ієфай, судія над Ізраїлем, вибираючись в похід проти ворогів, обіцяв богові в жертву те, що перше зустріне його дома при повороті. Коли Ієфай, розбивши ворогів, вертав додому, назустріч вийшла його дочка-одиначка. Довідавшись, що батько обрік її в жертву, вона не сперечалась, тільки просила пустити їїпопрощатись зі світом, на гори.

36 - Морська зоря (лат.).- Ред.

37 - «Свята Германдада» - в середньовічній Іспанії (провінція Кастілія, XV ст.) так називали озброєні загони, які перебували в розпорядженні місцевих властей і дбали про безпечний проїзд на дорогах. Спочатку історики помилково пов’язували «Святу Германдаду» з католицькою інквізицією.

38 - Торквемада Томас (бл. 1420-1498) - домініканський монах, який певний час очолював суди інквізиції в Іспанії.

39 - А все-таки я тебе зраджу (італ.).- Ред.

40 - «Смело, друзья!» Але пісня ридає».- Йдеться про пісню, яку вважали гімном народовольців:

 

Смело, друзья, не теряйте

Бодрость в неравном бою,

Родину-мать вы спасайте,

Честь и свободу свою.

 

Автор тексту Михайло Іларіонович Михайлов (1829-1865) - російський поет, революційний діяч.

Відомі кілька варіантів пісні. Заклик «Смело, друзья!», потім «Смело, товарищи!» звучав у багатьох революційних піснях.

41 - «Чого марсельську пісню чути?» - Йдеться про знамениту пісню «Марсельєза», що народилася у добу Великої французької революції, пізніше стала державним гімном Франції. Революційна пісня на слова ідеолога революційного народництва Петра Лавровича Лаврова (1823-1900) «Отречемся от старого мира», яку співали на мотив «Марсельєзи», була однією з найпопулярніших під час революції 1905 р.

42 - «Нагаєчка, нагаєчка!» - співають накінець...» - Ця пісня є відгуком на студентську демонстрацію в Петербурзі 8 лютого 1899 р., під час розгону якої козаки пустили в хід нагаї. Співали її в танцювальному ритмі:

 

Нагаечка, нагаечка, нагаечка моя,

Так