Леся Українка - Поезії, Леся Українка

шести поезій надруковано в журн. «Рідний край», 1909, № 43, с. 6-7: «Хамсін», «Дихання пустині», «Афра»; № 44, с. 5-6: «Вітряна ніч», «Вісті з півночі», «Таємний дар». Автограф циклу: ф. 2, № 632 (чорновий). Чистовий автограф, за яким цикл друкувався в журн. «Рідний край», не зберігся. В чорновому автографі після поезії «Афра» йшла поезія «Сон», яку, очевидно, зняла сама поетеса. Вона подається окремо. Поезія «Таємний дар» в автографі уривається на реченні: «сім їх було, і несли вони всі для дитини дари». Закінчення цієї поезії знаходимо в автографі № 895, де зібрані переклади «Ліричних пісень Давнього Єгипту».

Дата циклу в першодруку: Єгипет, Гелуан. 23-30 марця 1910 р. В чорновому автографі поезії мають інші дати: «Хамсін» - 5.IV 1910, Гелуан; «Дихання пустині» - 5.IV 1910; «Афра» - 6.IV; «Вітряна ніч» - 9.IV; «Вісті із півночі» - 10.IV; «Таємний дар» - не датований. Подається за першодруком.

 

Сон («Тепло та ясно... Чи се Єгипет?»).- Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 66. Автограф: ф. 2, № 632. Дата автографа: 7.IV 1910. Подається за автографом.

 

«Князь Володимир за Дніпром...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Твори в 5-ти т., т. 1, с. 496. Автограф: ф. 2, № 661. Датуєтся орієнтовно 1910 р. Подається за автографом.

 

З ПОДОРОЖНЬОЇ КНИЖКИ

 

Вперше цикл із шести віршів надруковано в ЛНВ, 1911, № 5, с. 405-412. Автографи: ф. 2, № 653 (чорновий) та № 652 (чистовий). Дата всього циклу в чорновому автографі та першодруку: 15-21.I 1911. Чорне море коло Анатолії.

У чорновому автографі кожний вірш також датований окремо (вказано число і місяць).

 

I. Pontos Axeinos.- Дата автографа: 16.I. Чорне море попід Анатолійським берегом.

 

II. У тумані.- Дата автографа: 17.I. Море.

 

III. На стоянці.- Дата автографа: 17.I. Стоянка в морі проти Самсуна.

 

IV. Мрії в бурю.- Дата автографа: 20.I. В морі на бездоріжжі. У двох місцях вірш розділений рядком авторських крапок.

 

V. Земля! Земля! - Дата автографа: 21/I. Перед Босфором.

 

VI. Епілог.- Дата в автографі відсутня.

У чорновому автографі після четвертої строфи (останній рядок «...аж німіли руки й спина») викреслено п’яту і шосту строфи:

 

В розлютованому морі

На легенькій шкаралущі

За життя своє боролись

Тії люди завзятущі.

 

І таки не похилились

Перед силою стихії,

І грудьми, й чолом стрічали

Бурі натиски лихії.

 

Подається за першодруком.

 

«Хто вам сказав, що я слабка...» - Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1945, 27 вересня. Автограф: ф. 2, № 653. Датується орієнтовно 1911 р. на підставі автографа в записній книжці, слідом за циклом «З подорожньої книжки», датованим: 15-21.I 1911.

В автографі закреслена остання незавершена строфа:

 

Та поки що я буду жить,

Як в тишу морська хвиля,

На погляд море наче спить...

 

Подається за автографом.

 

На роковини.- Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1911, № 9-10, с. 3. Автограф: ф 2, № 686. Датується орієнтовно 8.III 1911 р. на підставі листа Лесі Українки до матері з Єгипту від 9.III 1911 р., в якому поетеса повідомляла, що вірш на роковини Шевченка написала «учора ввечері». Подається за першодруком.

 

 

 

 

_______________

 

 

Леся Українка

 

ПОЕЗІЇ

 

 

027

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Українка Леся. Твори в 2 т. Том 1. Київ, «Наукова думка», 1986.

Серія «Бібліотека української літератури»

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2019

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2019

1 - Тобто товариш і ровесник Лесі та Михайла Максим Славинський.

2 - Свобода (франц.).- Ред.

3 - Маються на увазі три гасла французької революції 1791 р.: Liberté, égalité, frenternité (свобода, рівність, братерство).

4 - Поетичні переклади з «Книги пісень» Генріха Гейне, які Леся Українка робила разом з Максимом Славинським. Цей переклад «Книги пісень» надрукований у Львові 1892 р.

5 - Слава богу, що скінчилось (франц.).- Ред.

6 - Альфред де Мюссе (1810-1897) - французький поет-романтик. Леся Українка його твори перекладала для бібліотеки світової літератури, яку мав намір видавати гурток української молоді «Плеяда»

7 - Для українського дитячого журналу «Дзвінок», що виходив у Львові. З редакцією «Дзвінка» Леся Українка в цей час підтримувала зв’язок, надрукувала в ньому кілька творів.

8 - Йдеться про літературний гурток української, переважно студентської молоді Києва та інших міст, утворений на початку 80-х років. На зібраннях гуртка обговорювалися твори учасників, проводилися літературні конкурси, розроблялися видавничі плани. Найважливішим серед останніх був план перекладів і видання серії кращих творів світової літератури. Діяльність «Плеяди» припадає на 1888-1893 р. Пізніше цей гурток фактично перестав існувати, і намічені ним видавничі плани здебільшого лишилися нездійсненими.

9 - Взяті в лапки слова з гумористичного вірша поета Володимира Івановича Самійленка (1864-1925), одного з учасників «Плеяди». Як згадувала молодша сестра поетеси Ольга Косач-Кривинюк, коли на Самійленка якось напосілися товариші, щоб він творчо працював,