Володимир Володимирович Сядро - 1000 фактів про Україну

з’явилися товарні, сировинні та фондові біржі, біржі праці, ринку акцій та інших цінних паперів. Нині в країні діє 519 таких бірж.

* * *

Починаючи з 2000 року, в країні збільшувався ріст валового внутрішнього продукту (ВВП). Якщо у 2001 році він складав 202,9 мільярда гривень, то у 2008 році рівень ВВП досяг 949,8 мільярда. Але у 2009 році у зв’язку зі світовою економічною кризою ВВП склав 84,4 % від показника попереднього року. На жаль, зменшення приросту валового продукту продовжується і сьогодні.

* * *

Бюджетна політика стала формуватися в Україні ще у ХVIІІ столітті. Відомо, що під час правління гетьмана Данила Апостола (1727–1734) вперше було засновано державну скарбницю і встановлено точний розмір бюджету Гетьманщини, який складав 144 тисячі рублів на рік. Данило Апостол на початку 1728 року також організував перший з’їзд українських купців.

* * *

Протягом перших років незалежності бюджет України формувався за принципом виживання. Поступовий ріст його намітився тільки з 2000 року, коли він склав 49,1 мільярда гривень. У 2008 році бюджет країни сягнув 297,9 мільярда гривень. Однак, починаючи з 2004 року, його дефіцит стає дедалі більш значним.

* * *

Україна підтримує торгові зв’язки з 210 країнами світу. У зовнішній торгівлі, де співвідношення експорту та імпорту служить визначним фактором розвинутості країни, показники 2001 року свідчили про становлення молодої української держави на міжнародній арені: експорт склав 19,8 мільярда доларів, а імпорт – 16,9 мільярда. У січні-жовтні 2009 року це співвідношення різко погіршилося: експорт склав 31,6 мільярда доларів, а імпорт – 35,9 мільярда.

* * *

У 2008 році Україну було прийнято до ВТО.

* * *

Перехід до ринкової економіки довгий час супроводжувався в Україні зростанням безробіття, яке у 2001 році склало 11 % від кількості економічно активного населення. Тільки у 2004 році цей показник вдалося знизити до 3,5 %.

* * *

Однак в умовах світової кризи безробіття знову збільшилося: в першому півріччі 2009 року воно склало 9,9 %. Та ж картина спостерігається і з показниками реальних доходів населення (у другому кварталі 2009 року вони зменшилися на 8,3 % у порівнянні з відповідним періодом 2008 року та реальною заробітною платнею, яка відповідно зменшилася на 1,6 %.

* * *

У цих умовах дедалі більше українців шукають роботу за кордоном. У 2008 році їх кількість склала 4,5 мільйона осіб. Більш за все трудових мігрантів працює нині в Росії (2 млн), Італії (500 тис.), США (близько 500 тис.) та Польщі (450 тис.). Тільки у 2008 році «заробітчани» переслали в Україну своїм рідним 27 мільярдів євро, що складає 8 % від ВВП країни.

* * *

У 2009 році істотно збільшився зовнішній борг України, який склав 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у 1995 році, кризовому для економіки молодої країни, він складав тільки 8,8 мільярда доларів.

* * *

Україна має високорозвинену промисловість та сільське господарство. В структурі національного доходу їхня частка складає відповідно 52 та 25 %. Протягом багатьох десятиліть промисловість країни стояла та продовжує стояти «на трьох китах»: паливно-енергетичному комплексі, машинобудівництві та переробці продуктів гірничодобувної індустрії. Однак, незважаючи на високорозвинену паливно-енергетичну базу, залежність України від постачання палива складає 64,5 %, в той час як залежність країн ЄС – в середньому 51 %. Головна проблема полягає у більшій енергоємності українського виробництва: адже на одну одиницю продукції в Україні витрачається у п’ять разів більше енергії, ніж в інших розвинених країнах.

* * *

Нафта та газ видобуваються в Україні давно. За історичними джерелами, населення Прикарпаття збирало нафту з поверхні води в озерах та болотах, очищуючи її примітивними засобами. Використовувалась вона не тільки для освітлення чи як мастило, але і з лікувальними цілями. У фондах Львівського історичного архіву зберігаються документи, які свідчать про те, що вже в ХVI столітті за право видобувати нафту селяни Борислава та Мржаниці мали платити податок – «по два гарнця чистої нафти». Промисловий видобуток та переробка нафти в Галичині почалася у 1771–1772 роках, та ще довгий час мала лише місцеве значення. Лише наприкінці ХІХ століття, з появою на території Західної України залізниці, нафта стала продуктом зовнішнього ринку.

* * *

Природний газ видобували спочатку тільки там, де він з’являвся попутно тільки із нафтою. Нині у країні розроблено чимало газоконденсатних родовищ не тільки в Прикарпатті, але й у східній та південній частині країни (Харківська, Луганська, Сумська області), перспективною є розробка нових родовищ, зокрема Азово-Чорноморського шельфу. Однак власних ресурсів країні поки що не вистачає: вони покривають тільки 24 % від обсягу газу, що споживається, та 12 % нафти. Решту доводиться купувати за кордоном, так само, як і багато продуктів первинної переробки нафти (автомобільний бензин та дизельне паливо), хоча в країні працює шість нафтопереробних заводів.

Сучасне нафтогазовое господарство

* * *

Перший український газопровід Дашава-Львів було побудовано у 1940–1941 роках, а у кінці 1948 року було введено в дію найбільший на той час у Європі магістральний газопровід Дашава-Київ. У 1957 році почав діяти газопровід Шебелинка-Дніпропетровськ-Запоріжжя-Одеса. Одним з останніх газопроводів, який почав діяти уже в незалежній Україні, став газопровід Овідіополь-Білгород-Дністровський.

* * *

Однією з головних стратегічних переваг України є розгорнута газотранспортна система та наявність великих газосховищ. Завдяки цьому вона виступає головним постачальником російського природного газу до країн Європи, перекачуючи щороку близько 97 % експортного обсягу «Газпрому». Однак з появою нових транспортних систем, які будуються в обхід України (газопроводи «Північний потік» та «Південний потік»), обсяг транзиту через територію країни скоротився.

* * *

Однією з базових галузей сучасної економіки України лишається вугільна промисловість. Розвиватися вона почала ще на початку ХVIІІ століття – з дрібного, переважно селянського виробництва. Сільські шахти були досить примітивними, неглибокими, з короткими галереями. Відомо, що перше родовище вугілля у східній частині Донбасу було відкрите у 1721 році кріпосним рудознавцем Григорієм Капустіним. Та тільки після реформи 1861 року там по-справжньому почався промисловий видобуток вугілля, з’явилися місцеві підприємства.

Так працювали гірняки в середині XIX століття

* * *

Сьогодні Донбас – головний вугільновидобувний