IrenStasiuk - Місто під чарами, IrenStasiuk

— Ви хочете відновити його, — сказав дух, голос був величезним і глибоким, мов самі основи землі. — Але чи розумієте ви, що ви вимагаєте? Київ — це не просто каміння і земля. Це серце, яке вічно б’ється в темряві. І якщо ви знищите це серце, знищите і себе.

Артем дивився в бездушні очі духа і відчував, як усі його спогади, кожна емоція, кожен мить з цього міста почала набувати нового значення.

— Ми не знищуємо Київ, — сказав він, піднімаючи амулет вище. — Ми повертаємо його до початкової суті. Ми повертаємо йому його серце.

Дух зашелестів, як вітер у порожнечі, його форма почала тремтіти, але не розпадалася.

— Ти впертий, — промовив він, а його голос став менш грізним. — Але пам’ятай: Київ живе в серцях його мешканців. І якщо ви знищите це, то він загине разом з вами. Відновлення потребує жертв.

Артем відчував, як тиск збільшується. Але він не міг відступити. За ним стояли не лише Олена і Марина. Він відчував, що це був вибір для всього Києва, для всіх його мешканців, для всієї історії цього міста. Вони були готові зробити цю жертву, як би це не коштувало їм.

— Ти хочеш, щоб ми залишилися в його тіні? — сказав він. — Ми готові йти далі. Ми готові відновити його і відновити себе.

Темрява навколо почала затихати. І в цей момент, коли місто мовчало, Київ зробив свій вибір.