Астра Вєєр - Наречена для боса, Астра Вєєр

А мені воно як? Знати, що шкідлива зараза обдурить. Показувати не захоче, хрін мені, а не сюрприз.

Свою вимогу до договору Діана не забуває нагадувати: ніякого інтиму, щоб їй легше було після розставання. Вся надія була на Кару, з нею я міг отримувати, чого з фіктивною нареченою не можна. Але і тут ця пронирлива блондинка влізла. Все б нічого, мені не проблема забити на її заборони. Проблема в тому, що дивлячись на коханку, я починаю уявляти Діану.

Після бутіка я підходжу до машини та закидаю гору пакетів на заднє сидіння. Діана корчить з себе самостійну, хвилюється та пропонує з її зарплати утримувати витрати на покупки.

Сказав би я їй, чим краще розплатитися. Тільки ж лаятися почне на всю вулицю.

- Нічого не треба, це ж для моїх цілей, - підкреслюю я, і відволікаюся на дзвінок телефону.

Діана в цей час сідає на переднє сидіння біля мене. Спрямовує погляд у вікно, але раз у раз зісковзує на мене, хмикає і знову відвертається. Що її знову перемкнуло, взагалі не розумію.

Але і розбиратися ніколи.

Відповідаю на виклик і опиняюся під словесним обстрілом ще однієї жінки.

- Максиме, я приїхала і хочу тебе терміново побачити. У мене в голові не вкладається, як ти міг приховати наречену! Гаразд, від діда, але від мене?! Не соромно тобі, га? Не соромно?

Послати можна багатьох, але не... маму.

Вона перебувала на острові, куди літала на своє збіговисько любителів йоги. З цієї причини і не змогла бути присутньою на річниці, що теж мені на руку вийшло. І ось повернулася, тепер не заспокоїться, поки все не з'ясує. Кому що, а у мене ще один головний біль намічається.

- Давай я завтра заїду, зараз зайнятий і не один, - намагаюся відстрочити допит, треба краще продумати алібі.

- Ти з нею? З нареченою? - мама знову чіпляється. - Приїжджайте разом! Хочу терміново побачити Діану, на фото з корпоративу мені мало.

- Мамо, ну ми…

- Максиме, не привезеш її, завтра я сама до вас в офіс приїду. А ти знаєш, як мені у вас некомфортно. Атмосфера бездушна і ніякого пристойного фен-шуя.

Вибір нерівнозначний.

Заїхати до мами ненадовго зараз або завтра вона приїде сама, і на цілий день в моїй приймальні обґрунтується. В останній такий приїзд мама взяла з собою дієтолога і парила мені мізки, що треба їсти не сендвічі, а брокколі.

- Діано, я не зможу поки тебе додому відвезти…

- Ну нічого, на метро доберуся, - не дає договорити, бадьоро хапаючись за ручку дверцят у машині.

Мене дратує, що їй все одно - зі мною їхати або в електричці трястися. Невже настільки не подобаюся? Всім подобаюся, а їй, бачте, ні.

- Ні, Діано, ти не зрозуміла. Ми не їдемо до тебе додому, бо у нас виникли інші плани.

- І-і-і... коли вони встигли? Ти ж сам сказав, що я вільна на сьогодні.

Піднімає на мене здивований погляд, а я знову дивлюся на її стиснуті губи, згадуючи наш поцілунок.

Струснув головою, щоб пропало марення.

- Ми їдемо в гості до моєї мами.

Начебто нормально пояснив. Чого вона за серце схопилася і витріщила очі, я не зрозумів. Сподіваюся, що до будинку мами шок у нареченої закінчиться.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно