Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

- Ні!Ні!Ні! - голосно простогнала вона. - Стас, Стасік...

- Ш-ш-ш. Я тут, спи, все добре, - прошепотів, погладжуючи її спину і знов вкриваючи простирадлом оголені ноги.

- Найкащий сон...- пробелькотіла вона, а тоді дихання стало рівним. Стас, все ще продовжуючи гладити її спину, приліг поряд. Він хотів вже піднятися  і  піти,  але Агата раптом обійняла його за шию і притягнула до себе. Дівчина почала цілувати його  шию, підборіддя, вилиці, хоча очі її при цьому були заплющені. Навряд вона усвідомлювала, що робить.

- Агато, - промовив  Стас хрипко, втягуючи повітря крізь зуби. 

Дівчина ж тремтіла і ніби не чула слів. Вона наче в безпам’ятстві, обіймала його, намагаючись дотягнутись до губ. 

- Холодно. Не йди. Зігрій мене. Будь ласка...

Стас важко зітхнув і залишився на місці. 

- В тебе температура піднімається, Агато, - прокоментував її стан, торкаючись губами чола. - Треба випити ще зарознижуюче. 

Він вдивлявся в її обличчя, розуміючи, що Агата не при тямі, але так важко втриматись, коли вона поряд, майже без одягу, а в нього вже два тижні не було сексу. Тож не витримавши, він впився в її губи божевільним поцілунком. Його руки починають жити окремим життям, торкаючись дівчини, даручи насолоду. Агата стогне, притискачись до міцного чоловічого тіла. У обох сильно пришвидшується серцебиття. Схаменувшись, що трохи і його витримка піде до біса як і здоровий глузд разом з усіма принципами, Стас все ж знайшов в собі сили вибратись з таких жаданих обіймів. Він вийшов до кухні і вмився холодною водою, щоб трохи охолонути. Потім налив склянку води, розчинив пігулку і повернувся до Агати. Вона все ще тремтіла, волосся сплутане і вологе, футболка піднялася, оголивши довгі ноги і мереживну білизну. Стас сковтнувши, прикрив дівчину простирадлом і намагався підняти, щоб дати ліки. Вона пручалас, та все ж випила гірку рідину і знов впала на подушку, провалюючись в сон.