Немченко Катерина - Учень дощу І, Немченко Катерина

- І у цьому випадку вогняна кров їх зовсім не виправдовує, - категорично відгукнувся Топнор.

Пройшло години три. Сонце вже заходило за обрій, як Ракор несподівано натрапив поглядом на свого улюбленця, який втомлено йшов подвір’ям до входу у академію.

- Гей! Хаоле! – привітно гукнув його вчитель.

- М? – озирнувся хлопчик, побачив педагога та миттю засоромився, заховавши обличчя, на якому почала з’являтися посмішка.

- Чим займаєшся? – підійшов наставник до нього. – Гуляєш та відпочиваєш після уроків?

- Я практикувався, вчителю, - ніяково з’єднав він руки та почав м’яти ними тканину своєї одежі.

- Хм, - приємно здивувався старший. – Так? І як? Як успіхи?

- Гірше, ніж хотілося… - невесело видихнув молодший.

- Але краще, ніж було! – енергійно підбадьорив викладач. – Скажи, що ти практикував? – нахилився до хлопчика.

- Блискавку, - сором’язливо стиснувся учень, усміхаючись ще більше.

- Хм, і як? Які твої успіхи?

- На півметра можу…

- Ого! – весело здивувався Ракор. - І ти називаєш себе слабким? Блискавка на цілих півметра! Та це ДУЖЕ добрий результат!

Хаол виглянув на вчителя з-під чола, ніби підглядаючи за його реакцією.

- Це дуже, дуже гарна блискавка, - переконливо нахвалював старший. – А як щодо дощика? Які успіхи в ньому?

- Я його не практикував сьогодні… - зажурено опустив хлопчик голову.

- Ну нічого, нічого, - поспішив заспокоїти наставник. – Головне, що ти практикуєшся і у тебе є такі приємні успіхи. Адже… Хаоле, - хитро примружився Рактор та вирівнявся, спостерігаючи за дитиною, - тобі ще не зайвим буде підтягнути теорію. Скажи… Яка різниця між снігом та градом?

- Сніг це замерзлі краплі у хмарах, - більш невимушено відповідав той. – Вони замерзають у хмарах та випадають. А град це коли краплі замерзають у хмарі, потім тануть і знову замерзають, а потім падають…

- Хм… - виважено слухав усе це викладач. – У яких умовах створюється туман?

- Коли земля ем… Ну, коли різна температура у землі та повітря. Ем… Ну…

- Я ж пояснював тобі, - потішно усміхнувся чоловік.

- Я знаю, - насуплено кивнув хлопчик.

- Просто забув.

- Так… - відвів він незадоволений погляд у сторону.

- Добре… Яка різниця між різними типами хмар? Що треба зробити, аби один тип хмар перетворився на інший?

- Змінити тиск.

- Угу… - задумливо кивнув на усе це вчитель. – А хто мій самий улюблений учень?

Хаол миттю підняв обличчя та подивився чоловіку прямо в очі. Стрімко витягнув руку, як на уроці.

- Хм… - оглянув педагог цього вихованця, який аж тягнувся, бажаючи відповісти саме на це запитання. – Хаоле? – кивнув на нього.

- Я! – викрикнув хлопчик. – Я улюблений учень вчителя! – стиснув кулаки та почав стрибати на місці.

- Хах! Так, - лагідно посміхнувся Ракор. – Ти мій найулюбленіший учень, - розпростер руки та обійняв його, накриваючи широкими рукавами плечі.

- Я улюблений учень! - притиснувся хлопчик до старшого.

- А я – твій улюблений вчитель? – потішно уточнив чоловік.

- Найкращий вчитель на світі! – кинувся той йому на шию.

- Хах, Хаоле! – пригорнувся наставник до нього.