Євгеній Шульженко - Знайдені 2, Євгеній Шульженко

​- Можеш, - шелест став сильніше, погрозливо, - вбий свою дитину, а місце творця передай мені, - йотуна підвелась на задні лапи, повільно розвертаючись, - в тебе є день. Потім від твого дому нічого не залишиться. Врятуй своїх дітей ціною одного. Я все сказала.

​Створіння повільно рушило в сторону, зникаючи в повітрі. Живе дерево мовчало, проводжаючи йотунупоглядом. Коли вона зникла, він опустив руки та сів на землю. Мілана почула як дерево почало трясти сильніше. Воно плакало, роняючи сльози на землю.

​Дівчина відчула землетрус. Ноги підігнулись ще сильніше. Від несподіванки, розвела руки в сторони. Але в цей момент стисло в грудях. Біль розійшовся по тілу. Несподівано темрява окутала все навколо, нахабно забираючи зір.

​«Світ не належить тобі, людино, - Мілана почула шелест листя в голові, - тобі не бути творцем нескінченного лісу». Далі прийшла тиша. Свідомість розтанула, дівчина провалилась в ніщо.