Інга Пфлаумер - Серце гріє

ні мати, ні батько, ні дідусь не відпустять її без бою, навіть якщо самі будуть усвідомлювати, що їхній Майї нема чого робити в Ормроні. Потрібно було встигнути зібратися до того, як вони повернуться додому.

Чарівниця вийшла з кабінету, пройшла порожнім коридором і полишила центральний корпус гакко. Надворі було прохолодно — Майя застібнула куртку й рушила до воріт. Як дивно — минуло сто двадцять п’ять днів. Дванадцять разів по десять і ще трішки. І все так змінилося. Сто двадцять п’ять днів тому в ці ворота ввійшла дурненька маленька чарівниця, якій здавалося, що цілий світ лежить біля її ніг. Тепер із них виходить дівчина, яка дізналася, що таке зрада, як це — втрачати близьких друзів, і зрозуміла, що в житті іноді доводиться робити вибір, за який ти платиш усім. Але Майя ні за чим не жалкувала.

Уже в воротях дівчина озирнулася й обвела прощальним поглядом величезний комплекс гакко. «Чи правильно робити так?» — запитала в себе Майя. І повільно побрела вниз вулицею. Немов у відповідь на її запитання хтось із парафіян навстіж розчинив двері в храм землі. Ноги самі понесли чарівницю всередину.

На шість днів раніше

Третій день, місяць осіннього рівнодення

Кожен із чотирьох займався справою. Грей і Тара вивчали стародавні документи, намагаючись з’ясувати щось про Ламію. Нел тягав важкезні фоліанти з бібліотеки, розмовляв із усіма вчителями, котрі хоч якось могли допомогти хлопцям знайти місце, у якому чаклунка сховала Дарта. А Майя — ніхто й не підозрював, наскільки вона може бути завзятою. Дівчина щодня ходила в госпіталь до Шеїчі та переконувала його доти, поки майстер не здався і не розповів чарівниці все, що її цікавило. За цей час вона трохи краще пізнала свого сото. Шеїчі повідав їй про своє дитинство серед бедуїнів, про перші роки навчання в Ормроні, та, звичайно, про Ламію. Йому давно потрібно було з кимось поділитися своїм болем, а Майя була чудовим слухачем — адже Шеїчі спробував зробити те, що збиралася зробити вона сама. Майстер був наочною демонстрацією того, що може трапитися з командою номер сім у випадку провалу. І все-таки — він ні за чим не шкодував. Це теж було для дівчини дуже важливим.

Майстер розповів Майї, яким чином він та його друзі двадцять років тому знайшли Ламію. Але інформація виявилася не надто корисною. За словами Шеїчі, при підготовці до ритуалу Ламії зовсім не обов’язково тримати хлопця «при собі». Тому навіть якщо вони й визначать місце розташування чаклунки, це не допоможе знайти Дарта.

Гай під особисту відповідальність узяв з бібліотеки синього корпусу заборонені книги. Він зібрав усю наявну в школі інформацію про злиття зі стихією, сподіваючись, що в книгах будуть вказівки на погодні, географічні чи будь-які інші умови, необхідні для проведення підготовчих ритуалів. Свої нотатки він передав Грею, сподіваючись, що хлопець зможе знайти в них щось, і це допоможе відшукати Дарта.

За чотири дні після пам’ятної розмови в кабінеті Гая четверо джун-вей і грандмайстер знову зустрілися в тих самих стінах. Тепер учні мали чіткий план дій і час було розповісти про нього грандмайстру. Майя поклала на стіл Гая карту материка.

— За словами Шеїчі, Ламія як втілення стихії Чи-ді намагається триматися подалі від води, що послаблює вогонь, — почала Майя. — Але зміцнення стихії їй також не потрібно, тому від вогню й дерева вона теж триматиметься подалі. Щоб краще контролювати свою силу, їй необхідна земля, тому, швидше за все, вона ховається десь у печерах. Можливо, в горах. Майстер упевнений, що вона не проводитиме ритуал або підготовку до нього там, де висока ймовірність виявлення її схованки магами — вони можуть відчути маніпуляції зі стихіями та, відповідно, зацікавитися тим, що відбувається поруч із ними. Тому території неподалік від магічних шкіл можна виключити. Людська половина Ламії ще й досі рветься до Ормрона, тому вона обере місце не надто віддалене від нашої гакко. Відтак, ховається вона, вочевидь, десь у цьому районі, — чарівниця провела пером по карті, окреслюючи межі ділянки, де можна шукати Ламію. — Ми не можемо точно знати, до злиття з якою із п’яти стихій готують молодого майстра. Хей-ді Ламія виключить відразу — вода знищує вогонь, а сильний супротивник чаклунці навряд чи потрібен. Дерево теж не підходить — стихію Цин-ді далеко не кожен зможе використати як магію атаки, до того ж, для ритуалу потрібна частина заступника стихії — дракона. Пазур останнього дракона зберігається в музеї Таньху, фрагмент його луски — у магічній гакко Сакасі, більше про подібні артефакти нічого не відомо. Навіть якщо в Ламії він є, навряд чи вона пожертвує такою цінністю заради Дарта. Залишаються вогонь і метал. Метал породжує земля, знищує вогонь і пом’якшує вода. Для підготовки до ритуалу потрібні земля, метал і вода — наприклад, печера з підземним джерелом. Основний колір — білий. До опису підходять гори Сварсен — але вони розташовані недалеко від північної гакко. Або гори Тростен — але там зараз невеличке виверження, а значить — забагато вогню. Залишається вогонь — породження дерева. Його знищує вода та пом’якшує земля. Колір — червоний, форма — гостра.

— Пік Ахашши! — вигукнув Нел.

— Правильно. Швидше за все, це пік Ахашши. Недалеко від пустелі та, відповідно, Ормрона. Завдань із тих районів ми майже не отримуємо, тому маги там — рідкість, і взагалі Ниджам — країна бідна, мало населена; ніхто не плутатиметься під ногами. У гірських породах міститься багато міді, тому вони набувають червоної барви. Крім того, печери Ахашши — батьківщина рослини, відомої нам як шичжи. Це щось середнє між грибом і деревом, — Майя оглянула присутніх. Незважаючи на власні переживання, дівчина відчувала гордість за свою команду. Вони виконали величезну роботу. Всі разом.

— Виходить, єдині можливі місця — пік Ахашши? — уточнив Гай.

— Я не була до кінця в цьому впевнена. Тому попросила Грея перевірити, як поводяться нитки стихій на території Ниджама…

— І він перевірив? — грандмайстер дуже уважно подивився на Грея і прошепотів коротеньке заклинання собі в бороду. Контроль ниток стихій на таких відстанях був над силу жодному з п’яти дато. П’ятнадцятирічний хлопець просто фізично не міг цього зробити.

Світло-блакитні очі дато зустрілися із блискучим зеленим оком учня. Грандмайстер відкинувся на спинку стільця й стулив повіки. Те, що відкрило йому закляття виявлення, слід було ретельно обміркувати. Але — пізніше.

— Він перевірив. Там вочевидь концентрується магічна енергія.

— Скільки печер у горі Ахашши? —