Н. В. Дорофєєва - З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва

земель під окупацію нової влади, насамперед — радянської. Зі вступом радянських військ на Західній Україні проводився обмін польських злотих на радянські рублі й червінці.

Декларація А. Гітлера від 12 жовтня 1939 року утворила з частини земель переможеної Польщі Генерал-губернаторство, уряд якого видав 1 березня 1940-го вісім паперових грошових знаків із номіналами: 1, 2, 5, 10, 20, 50,100 і 500 злотих. На всіх ужито виключно польську мову. Німецький уряд, хоч завоював Польщу й проголосив її побічним краєм Рейху, не наважився зневажити польську мову, проте все ж заборонив друкувати зображення польського герба.

Другий етап почався з нападом Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року й тривав до осені 1944-го, коли німецькі війська вигнали з України.

Одразу ж після вторгнення гітлерівська армія широко використовувала воєнні марки — білети імперських кредитних кас єдиного зразка, виплачуючи їх військовослужбовцям і купуючи на них харчі на місцевих ринках.

На захопленій території Радянського Союзу (як і в багатьох окупованих країнах Європи) німецькі власті зберегли за національною валютою — радянським рублем — силу законного платіжного засобу. Упродовж періоду окупації банківські та казначейські білети залишались в обігу і приймались як купівельний і платіжний засіб. Офіційний курс окупаційної марки був значно завищений: 10 руб. за 1 марку, тобто майже в 5 разів більший порівняно з довоєнним курсом імперської марки.

Основними провідниками окупаційної емісійної політики були імперські кредитні каси, які регулювали грошовий обіг шляхом введення в обіг валюти в окупаційних марках. Особливо багато цих марок було в обігу в Україні.

Швидка окупація великих територій України призвела до створення 17 липня за ініціативою А. Гітлера нового міністерства для окупованих східних областей на чолі з А. Розенбергом — його міністром. 20 серпня 1941-го з окупованих українських земель Гітлер утворив Райхскомісаріат України з гауляйтером Східної Пруссії Е. Кохом на чолі та з осідком у Рівному на Волині.

Галичину у серпні 1941-го було прилучено до Генерал-губернаторства з центром у Кракові, а губернатором призначено А. Вахтера.

Цей окупаційний уряд України 10 березня 1942 року в Рівному разом з Центральним Емісійним банком України випустив вісім банкнот на доброму папері з водяними знаками у валюті карбованців: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500. Було також виготовлено 2 крб., але їх не було запущено в обіг.

Лицьова частина, виключно німецькою мовою, включала: цифрами і літерами: «Ein (Funf, Zehn, Zwanzig, Funfzig, Hundert, Zweihundert, Funfhundert) Karbowanez. Ausgegeben auf Grund der Verordung von 5. Marz 1942. Zentralnotenbank Ukraine» і нечіткий підпис та штемпель: німецький орел на свастиці, з написом довкола «Zentralnotenbank Ukraine», у правому нижньому полі червоною фарбою серійне число на номіналах 1, 5 і 10 крб., а шестицифрове на всіх вищих номіналах. Над цифрами в декораційних рамках рисунки:

знака 1 крб. — цифра 1. Розмір банкноти (48 х 93 мм) D знака 5 крб. — голова дівчини з квітами (60 х130 мм)

знака 10 крб. — голова жінки з колосками пшениці (68 х150 мм)

знака 20 крб. — голова робітника (75 х 164 мм)

знака 50 крб. — голова шахтаря (85 х 174 мм)

знака 100 крб. — голова моряка (92 х 177 мм)

5 крб. Україна, 1942 р.

200 крб. Україна, 1942 p.

знака 200 крб. — голова жінки на тлі снопів (97 х 182 мм)

знака 500 крб. — голова службовця (104 х 182 мм)

Зворотний бік був однаковий для всіх банкнот, двомовний: угорі — німецькою мовою «Zentralnotenbanlc Ukraine», у другому рядку — висота номіналу словом і «Karbowanez», а нижче зліва — «Geldfalschund wind mit Zuchthaaus bestraft». У центрі — великою цифрою номінал, а далі те саме в перекладі: «Фальшування грошових знаків карається тяжкою тюрмою», номінал (літерами) і «карбованців» та «Центральний Емісійний Банк України».

З випуском в обіг білетів у карбованцях населення до 25 липня 1942 року повинно було обміняти радянські грошові знаки в купюрах по 5 руб. і вище на карбованці. Крім цього, в Україні залишались у грошовому обігу ще й скарбничі білети переважно купюрами в 1 і 3 руб., окупаційні рейхсмарки, радянська розмінна монета, а також німецька монета — 1,5 і 10 пфенінгів.

Швидке знецінення карбованців почалось з часу наступу Червоної Армії навесні та влітку 1944 p., приблизно тоді ж відбулась масова відмова від окупаційних марок, курс яких на «чорному ринку» став стрімко падати.

До 1 січня 1944 року емісія банку України становила 1 195 млн. марок.

Попри те, що ці грошові знаки було видрукувано в Німеччині та з технічного погляду вони були дуже високоякісні, для українського населення це були гроші окупантів, чужі та ворожі.

Упродовж Другої світової війни Закарпатська Україна залишалась у складі Чехо-Словаччини, і там ходили грошові знаки цієї країни.

У Протектораті Чехії та Моравії в 1939 — 1945 pp. гітлерівські окупанти випустили нові банкноти номіналами: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1 000 і 5 000 корон.

Словаччина в часи своєї незалежності (1939 — 1944 pp.) емісувала 14 банкнот у валюті словацьких корон восьми номіналів: від 5 до 5000. Словацька корона мала 100 гелерів.

Офіційним днем завершення вигнання військ Німеччини та її союзників з території України вважається 14 жовтня 1944 року, коли відбулось урочисте зібрання в Києві, на якому українські землі було проголошено вільними від німецької окупації.

ВИСНОВКИ

Міжвоєнний етап