Богдан Мостіпан - Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Я вже зрозумів, що коли ти вдаєшся до лестощів, то це означає, що попереду на нас чекає дуже серйозна і виснажлива робота.
-Це не лестощі, Бетфорде, - сказав Белліан, - я не з тих людей, що розкидаються утішними словами, чи компліментами даремно - я лише констатую факти. Говорячи коротко, ми беремо твій загін на цю справу, і накази начальства не обговорюються. На кону стоїть надто багато, і відмовитися ти, звісно ж, не маєш права.
-А інакше? - запитав Бетфорд із чистої цікавості.
-А інакше керівництво Штабу розцінить це як дезертирство, і вас усіх кинуть у в'язницю, на довічне ув'язнення.
-Я зрозумів... - сказав Бетфорд - відмовлятися не варіант.
-Так, друже, - сказав Белліан, - вже вибач, але якщо ми не розправимося з темним орденом найближчим часом, - зважаючи на твої ж слова і на ту записку, що ти мені приніс, на Грейсбург незабаром нападуть, а вже тоді, загинуть сотні людей, якщо не більше... У місті пануватиме анархія, паніка, а цього ми допустити аж ніяк не можемо... До того ж історія вже знає період, коли темний орден занапастив тисячі безневинних доль у кількох Державах... Тоді їх зумів зупинити тільки святий орден Беренберга... А тепер він уже не той, що колись.
-Так, я розумію... - сказав Бетфорд - не можна допустити, щоб темний орден відновив свої сили... Інакше це означатиме неминучий кінець для цілої Гріссеї.
-І, можливо, не тільки... - сказав Белліан - я радий, що ти все розумієш, Бетфорде. У такому разі, можеш поки що відпочивати, незабаром я особисто повідомлю тобі про подальші вказівки.
-Так точно... - неохоче сказав Бетфорд.
-Бувай - сказав Белліан. Бетфорд підвівся зі стільця, потім вийшов з покоїв капітана, і спустився вниз сходами на другий поверх, увійшовши в покої свого загону.
*Наступного дня, ранній ранок, мисливський Штаб, зал мисливської ради*
У залі мисливської ради на третьому поверсі Штабу зібралося все командування мисливців, включно з верховним мисливцем і кількома капітанами. Скликані вони були з надзвичайної нагоди, а саме через загрозу відродження темного ордену, і наступу його війська на місто Грейсбург, унаслідок якого могло померти багато безневинних людей, яких принесли б тим самим на жертву володареві мору і чуми - Любомору.
-Отже, панове, - сказав верховний мисливець, - зібрав я вас усіх сьогодні з особливої нагоди, але, гадаю, ви вже здогадалися... А саме через загрозу відродження темного ордену...
Щойно капітани це почули, їх одразу пробрало холодне тремтіння, їм усім було відомо, що таке темний орден, і на які злодіяння здатні його лицарі.
-Ви в цьому впевнені, пане? - запитав один із капітанів, Ділліан.
-Поки що я ні в чому не впевнений... - сказав верховний мисливець, - не так давно, Белліан, передав мені погані вісті... Один із наших загонів полював на кладовищі... Під час полювання було встановлено, що чудовиськами є - вурдулаки... Так, ви не помилилися.
-Вурдулаки? - запитав Северин - я думав, що цих тварюк давним-давно винищили, і що їх більше немає в межах Грейсбурга!
-І ми так думали... - продовжував верховний мисливець, - донедавна... Так от, під час полювання вони також дізналися, хто стояв за перетворенням цих вурдулаків - некромант ордену темних лицарів - такий собі Моріон. Під час полювання їм вдалося позбутися Моріона, а один із мисливців вирішив його обшукати, і знайшов у його балахоні записку - її мені люб'язно передав Белліан. У цій записці було послання самому Моріону, від верховного жерця культу Любомора - Ренольда.
-Охре... - сказав Ділліан - кхм... Тобто... Нічого собі! Цей гад ще живий?
-Виходить, що так... - сказав верховний мисливець - і, гадаю, це не єдина новина, що нас незабаром здивує... Якщо я правильно розумію, - сказав верховний мисливець, дивлячись на Белліана, який сидів наприкінці столу, - темний орден має намір зібрати армію з чудовиськ, за допомогою якої надалі хоче обложитися на Грейсбург, та вбити всіх його мешканців...
-Все вірно, пане, - сказав Белліан, - сумніваюся, що комусь спало б на думку підробляти цей лист... Найімовірніше, що це правда, а якщо так, нам слід підготуватися до подальшої оборони міста.
-Саме так - сказав верховний мисливець - ми не можемо допустити того, щоб темний орден відродився, і перебив усіх наших мешканців... Ця напасть дуже давня, і могутня... Як шкода, що лицарям ордена Беренберга не вдалося її повною мірою викорінити.
-А ви не думали про те, що ці мисливці могли просто збрехати, щоб отримати тим самим підвищення? - вставив своє слово один із капітанів, Северин.
Сумніваюся... - сказав верховний мисливець - Белліан їх добре знає, і до того ж, їхній загін - один із найкращих у нашому Штабі, який справлявся з чималою кількістю замовлень на серйозних тварюк... Адже так? - запитав Голлард, знову повернувши свою голову до Белліана.
-Саме, пане, - сказав Белліан, - їхній загін очолює Бетфорд, я його давно знаю... Я доручав його загону замовлення на різних тварюк, однією з яких було лихо - і вони успішно з ним упоралися, виручивши тисячу гріссів, і неабияк поповнивши нашу скарбницю... Як ви розумієте, не кожному до снаги така робота... А тому не бачу їм жодного сенсу брехати... Тим паче, що вони прекрасно розуміють, що з ними за це буде, в разі, коли правда спливе.
-Хм... - сказав Северин - не подобається мені все це... Які будуть подальші розпорядження, пане? - запитав Северин, звернувшись до верховного мисливця.
-Поки що не знаю... - сказав Ґоллард, - саме тому я зібрав тут вас сьогодні... Одне я знаю точно, якщо чутки про відродження темного ордену виявляться правдою, то ми муситимемо підготуватися до оборони міста якнайшвидше, бо якщо темний орден справді повернувся, й збирає свою армію, то ми не зможемо їм протистояти, якщо як слід не підготуємося до нападу.
-Мені сказати своїм людям, щоб готувалися? - запитав Северин.
-Ні, поки що ні... - відповів Ґоллард, - ніхто не повинен знати, що гряде загроза з боку темного ордену... Якщо ця інформація прослизне за межі Штабу - у місті почнеться паніка, люди поспіхом залишатимуть місто, вивозитимуть сім'ї, коштовності... Ми не можемо цього допустити... Особливо не маючи цілковитої впевненості в тому, що за цим стоять лицарі темного ордену.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан», після закриття браузера.