Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 6. Духовна проза, Микола Васильович Гоголь

дуже великий, подібно й ви можете мати великий моральний вплив, хоч і не маєте влади, встановленої законом. Повірте, що не зроби він візиту якому-небудь панові, про це буде все місто говорити, стануть розпитувати, через що й чому — і цей самий пан через цей тільки переляк убоїться зробити підлість, якої він не побоявся б зробити перед лицем влади й закону. Ваш учинок, тобто ваш і вашого чоловіка, щодо повітового судді М*** повіту, котрого ви зумисне викликали до міста з тим, щоби примирити його з прокурором, вшанувати його гостинним частуванням і дружнім прийняттям за прямоту, благородство і чесність, — повірте, зробив уже свій вплив. Мені подобається у цьому випадку те, що суддя (котрий, як виявилось, був дуже освіченою людиною) одягнений був так, що його, як ви кажете, не прийняли б у передпокої петербурзьких віталень. Хотів би я в цю хвилину поцілувати полу його виношеного фрака. Повірте, що найкращий образ дій у нинішній час — не озброюватись жорстоко й палко проти хабарників і поганих людей і не переслідувати їх, але намагатися замість того виставляти привселюдно всяку чесну рису, дружньо, перед усіма, потискати руку прямого, чесного чоловіка. Повірте, що як тільки дізнаються по всій губернії, що губернатор чинить дійсно так, — усе дворянство вже буде на його боці. У дворянстві нашому є дивовижна риса, яка мене завжди захоплювала, це — відчуття шляхетності, — не тієї шляхетності, якою заражене дворянство інших земель, тобто не шляхетності народження чи походження і не європейського point d'honneur[87], але справжньої, моральної шляхетності. Навіть у таких губерніях і таких місцях, де, якщо розібрати окремо якогось дворянина, вийде просто чортзна-що, а поклич тільки на який-небудь дійсно шляхетний подвиг — все раптом підніметься точно якоюсь електрикою, і люди, котрі роблять капості, зроблять раптом найшляхетніше діло. І тому всякий шляхетний вчинок губернатора раніше за все знайде відгук у дворянстві. А це важливо. Губернатор повинен неодмінно мати моральний вплив на дворян, тільки сим одним він може спонукати їх на піднесення невидних посад і незаманливих місць. А це потрібно, бо коли дворянин з тієї ж губернії візьме яке-небудь місце з тим, щоб показати, як треба служити, то, яким би він не був сам, хоч і лінюх, і багато чим поганий, але зробить так своє діло, як ніколи не зробить присланий чиновник, хоч би він протинявся вік у канцеляріях. Словом, у жодному разі не слід забувати про те, що це ті ж самі дворяни, котрі у дванадцятому році несли все на пожертву, — все, що тільки було у кого за душею.

Коли трапиться, з причини скоєних мерзот, віддати якого чиновника під суд, то у цьому випадку треба, щоб його віддали з усуненням від справ. Це дуже важливо. Бо якщо він буде відданий під суд без усунення від справ, то всі службовці ще довго триматимуть його сторону, він ще довго вилятиме і знайде засоби так усе заплутати, що ніколи не дістатися до істини. Та як тільки він буде відданий під суд з усуненням від справ, він похнюпить одразу носа, зробиться нікому не страшний, на нього підуть з усіх сторін докази, все вийде на чисту воду і одразу стане зрозумілим усе діло. Але, друже, ради Христа, не залишайте зовсім зіпхнутого з місця чиновника, яким би поганим він не був: він нещасний. Він повинен з рук вашого чоловіка перейти на ваші руки; він ваш. Не розмовляйте з ним самі й не приймайте його, а слідкуйте за ним здалеку. Ви добре зробили, що вигнали наглядачку при домі божевільних за те, що вона надумалася продавати булки, призначені цим нещасним, — злочин подвійно гидкий, взявши до уваги те, що божевільні не можуть навіть і поскаржитись! а тому вигнання її треба було зробити публічним і гласним. Але не кидайте ніякого чоловіка, не відрізуйте вороття нікому, йдіть за усуненим; іноді з горя, з відчаю, з сорому впадає він у ще більші злочини. Дійте або через вашого духівника, або взагалі через якого-небудь розумного священика, котрий би навідував його і давав би вам звіт про нього невідступно, а головне, намагайтесь, щоб він не залишався без якого-небудь труда й діла. Не уподібнюйтесь у цьому разі мертвому закону, але живому Богу, Котрий всіма бичами нещасть вражає людину, але не полишає її до самого кінця її життя. Яким би не був злочинець, та якщо земля його ще носить і грім Божий не вразив його, це означає, що він держиться на світі для того, щоб хто-небудь, зворушившись його долею, допоміг йому і врятував його. Якщо ж вас, чи під час описів, які ви станете робити для мене, чи ж під час ваших власних досліджень усяких недуг, надто вражатимуть наші печальні сторони і збуриться ваше серце, — в такому разі раджу вам бесідувати про це частіше з архіреєм; адже він, як видно зі слів ваших, розумний чоловік і добрий пастир. Покажіть йому весь лазарет ваш і розкрийте перед ним усі хвороби хворих ваших. Хоч би навіть був він не великий знавець науки лікувати, то й тоді ви повинні ввести його неодмінно в усі напади, ознаки і вияви хвороб. Намагайтесь йому окреслити все до останнього так живо, щоб воно так і майоріло в нього перед очима, щоб місто ваше, як живе, залишалось би безнастанно у думках його, як він повинен безнастанно перебувати у ваших думках, щоб через те саме його думки прямували самі собою на безнастанну за нього молитву. Повірте, що від цього сама проповідь його з кожною неділею прямуватиме більше й більше до сердець слухачів, і він зуміє потім виставити багато що начистоту і, не вказуючи особисто ні на кого, зуміє поставити кожного лицем до лиця до його власної мерзотності, так що сам власник плюне на своє ж добро. Зверніть також увагу на міських священиків, познайомтесь з ними всіма неодмінно; від них залежить усе, і діло покращення нашого в їхніх руках, а не в руках когось іншого. Не нехтуйте ніким із них, незважаючи на простоту й неуцтво багатьох. їх скоріше можна повернути до свого обов’язку, ніж когось із нас. У нас, світських, є гордість, честолюбство, самолюбство, самовпевненість у своїй досконалості, внаслідок яких ніхто у нас не послухається слів і напучувань свого брата, якими б справедливими вони не були, нарешті, самі розваги… Духовний же, яким би він не був, він