Anna Alice - Крок до кінця зими , Anna Alice

— Куряка, — гидливо кидає Спартак.

— Що ти сказав?

— Я пішов чай пити.

— Який чай, давай ще катку!

— Ні. Через три хвилини рівно одинадцята вечора.

Факт про Спартака: він влаштовує чаювання, як справжній британець. Щодня в один і той же час заварює чай і довго сьорбає. Цією церемонією він дуже дорожить.

— Не забудь витягти ложку з кухля.

— Це оберіг від небажаних наречених. Мені й мого улюбленого Антона цілком достатньо,— сміється Спартак і скидає дзвінок.

Безнадійна оптимістка дістає пачку цигарок, і ми виходимо на панорамно засклений балкон. Вона закурює, і нічну тишу порушує слабке потріскування тютюну. Я стаю поруч, озираючи небо з відчиненого вікна.

Місяць ниточкою повис на фіолетовому обрії над укритим сріблястим туманом Києвом. Вдалині видніється оглядове колесо, що переливається різними кольорами.

— Трясця,— лається Ліна, коли попіл з цигарки падає на відлив.