Тоні Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

яким він не був. Проти такого виклику безсила сама пам’ять: «Тільки історик, наділений жагою фактів, доказів і свідчень, які є невід’ємними в його покликанні, може успішно стояти на варті»[663].

На відміну від пам’яті, яка підтверджує і посилює себе, історія сприяє тому, щоб світ позбувався ілюзій. Більша частина того, що вона оповідає, непокоїть, навіть руйнує деякі уявлення: ось чому використовувати минуле як моральний кийок, щоб гамселити й картати народ за його минулі гріхи, не завжди політично доцільно. Але історію таки потрібно вчити — і час від часу переучувати. У популярному радянському анекдоті слухач телефонує до «Вірменського радіо» із запитанням: «Чи можна, — запитує він, — передбачити майбутнє?». Відповідь: «Так, без проблем. Ми точно знаємо, яким буде майбутнє. У нас проблема з минулим: воно весь час змінюється».

Це справді так — і не лише в тоталітарних суспільствах. Проте ретельне дослідження й розслідування протилежних одна одній версій європейського минулого та місця, яке ці версії посідають у європейській колективній самосвідомості, було одним із недооцінених досягнень і джерел європейської єдності в нещодавні десятиліття. Однак це досягнення, безперечно, нівелюється, якщо його нескінченно не відтворювати. Нещодавнє варварське минуле Європи, темна «інша сторона», на противагу якій наполегливо будували післявоєнну Європу, вже не належить до спогадів молодих європейців. Мине ще покоління, і меморіали та музеї припадатимуть пилом — до них приходитимуть, як на місця боїв Західного фронту, тільки любителі історії та нащадки учасників.

Якщо ми хочемо в майбутньому пам’ятати, чому так важливо було збудувати саме таку Європу на руїнах крематорію Аушвіцу, нам може допомогти лише історія. Нова Європа, яку об’єднують знаки та символи її жахливого минулого, — це надзвичайне досягнення; але вона назавжди залишатиметься прив’язаною до цього минулого. Якщо європейці прагнуть зберегти цей життєво важливий зв’язок, якщо європейське минуле має й надалі вкладати в європейське теперішнє застережливе значення й моральну мету, тоді кожне нове покоління муситиме вивчати його заново. «Європейський Союз» може бути відповіддю на історію, але він ніколи не зможе її замінити.

Рекомендована література

Обсяг літератури про Європу після Другої світової війни величезний — власне, як і сама Європа — і постійно зростає. Наведені нижче позиції — лише невеличка добірка англомовних книжок, які були для мене найцікавішими або найбільш корисними під час написання праці «Після війни». Де можливо, я зазначав книжки (та видання), які, найімовірніше, будуть доступні читачам для перегляду або купівлі[664]. З тієї самої причини я не включив сюди, за винятком мемуарів і деяких тогочасних свідчень, першоджерела та праці, опубліковані іншими мовами.

Ця бібліографія подана в трьох частинах. У першій частині перераховано праці, у яких ідеться про історію сучасної Європи, а також роботи, присвячені певним країнам чи регіонам. Друга частина поділена за низкою загальних тем: «холодна війна», імміграція, культура й мистецтво тощо. У третій частині я зібрав книжки за розділами, подавши додаткові праці, яким я завдячую інформацією, використаною в тому чи іншому розділі, або такою, яка видалася мені особливо корисною.

Такий спосіб подання літератури неминуче зумовить часткове дублювання. Тож читачі, які хотіли б дізнатися більше про французьких інтелектуалів у роки «холодної війни», можуть звернутися до книжок, поданих під різними заголовками: «Франція»; «Холодна війна»; «Європа та США»; «Інтелектуали та ідеї»; а також до розділу 7 «Культурні війни». Аналогічно читачам, які прагнуть дізнатися більше про історію економіки післявоєнної Європи, може бути корисно проглянути списки під назвами «Загальні історії», «Економіка» чи «Європейський Союз», а також різні розділи, у яких наголошено на історії економіки, зокрема розділ 3, розділ 10 та розділ 14. Як і книжка «Після війни», ця рекомендована література розрахована на читачів із загальним рівнем підготовки, хоча я сподіваюся, що для студентів і фахівців вона також буде корисним дороговказом.

Загальні історії

Ambrosius, Gerold, and William H. Hubbard. A Social and Economic History of Twentieth Century Europe. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1989.

Blanning, T. C. W. The Oxford History of Modern Europe. Oxford: Oxford University Press, 2000.

Boer, Pim den, Peter Bugge, Ole Wæver, Kevin Wilson, and W. J. van der Dussen. The History of the Idea of Europe. Maidenhead, UK: Open University Press, 1995.

Brubaker, Rogers, Citizenship and Nationhood in France and Germany. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1992.

Bullock, Alan. Hitler and Stalin: Parallel Lives. London: Fontana Press, 1998.

Chirot, Daniel. The Origins of Backwardness in Eastern Europe: Economics and Politics from the Middle Ages Until the Early Twentieth Century. Berkeley: University of California Press, 1989.

Cipolla, Carlo M. The Fontana Economic History of Europe. Hassocks, UK: Harvester Press, 1976.

Cipolla, Carlo M. The Twentieth Century. Hassocks, UK: Harvester Press, 1977.

Cook, Chris, and John Paxton. European Political Facts, 1918–90. New York: Facts on File, 1992.

Crampton, R. J., Eastern Europe in the Twentieth Century and After. London: Routledge, 1997.

Crouzet, Maurice. The European Renaissance since 1945. New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1970.

Davis, J. People of the Mediterranean: An Essay in Comparative Social Anthropology. London: Routledge & K. Paul, 1977.

Deighton, Anne. Building Postwar Europe: National Decision-Makers and European Institutions, 1948–63. New York: St. Martin’s Press, 1995.

Dunn, John. The Cunning of Unreason: Making Sense of Politics. (New York: Basic Books, 2000.

Fejtö, François. A History of the People’s Democracies: Eastern Europe Since Stalin. New York: Praeger, 1971.

Ferguson, Niall. The Cash Nexus: Money and Power in the Modern World, 1700–2000. New York: Basic Books, 2001.

Garton Ash, Timothy. History of the Present: Essays, Sketches, and Dispatches from Europe in the 1990s. New York: Random House, 1999.

Gillis, John R. Youth and History: Tradition and Change in European Age Relations, 1770 — Present. New York: Academic Press, 1981.

Glenny, Misha. The Rebirth of History: Eastern Europe in the Age of Democracy. London: Penguin Books, 1990.

Glover, Jonathan. Humanity: A Moral History of the Twentieth Century. London: J. Cape, 1999.

Graubard, Stephen Richards. Eastern Europe — Central Europe — Europe. Boulder, CO: Westview Press, 1991.

Gress, David. Peace and Survival: West Germany, the Peace Movement, and European Security. Stanford, CA: Hoover Press, 1985.

Hitchcock, William I. The Struggle for Europe: The Turbulent History of a Divided Continent, 1945 to the Present. New York: Anchor Books, 2004.

Hobsbawm, E. J. The Age of Extremes: A History