Валентина Плиска - Довге прощення, Валентина Плиска

Після вечері жінки допомогли господині прибрати посуд і завантажити посудомийну, а чоловіки налаштували техніку для обіцяного перегляду. Тес тихенько вислизнула з вітальні на терасу, щоб помилуватись заходом Сонця над затокою. Цього видовища їй дуже не вистачало, адже спостерігати це над Гудзоном – це зовсім не те. А ще, їй чомусь зовсім не хотілось переглядати той ефір, адже з ним в неї асоціювались неприємні спогади.

Сумувала? – несподівано почула жінка голос матері Коліна за своєю спиною. Так, - знизала вона плечами, не знаючи, що сказати далі, бо раніше Каміла не надто любила її, вважала, що вона відволікає її сина від навчання і втягує в усілякі неприємності. Дякую тобі за онука! – щиро сказала літня жінка. Будь ласка, - все ще ніяково відповіла руда. Ви з моїм Коліном гарна пара, - продовжила міссіс МакКалістер, - Він дуже сумував за тобою, а зараз ніби літає. Ми добрі друзі, - заперечила Тес, - Я заміжня! – на що господиня лише загадково посміхнулась, погладила її по плечу й пішла назад в будинок. Ендрю вже вкладається, - вийшов на терасу Колін. Я вже йду, - обернулась до нього кохана. Може залишишся ночувати в батьків? – запропонував чоловік. Ні, - похитала вона головою, - Мені завтра зранку на репетицію. Тоді я візьму в батька машину й відвезу тебе, - говорить МакКалістер, - Проїдемось з мигалками? Ні, - знову відмовилась Тесса, - Я поїду на таксі! Залишайся із сином, - наполягала вона, бажаючи якнайшвидше втекти звідси, адже точно розуміла, що Каміла права, але нічого не могла вдіяти із цією правдою, - Перша ніч в незнайомому домі. Будь поруч. Ну добре, - не розумів відмови коханої шатен, але вирішив поступитись й не наполягати, - Але ти зателефонуй, коли доїдеш. Ок, - посміхнулась вона й пішла побажати добраніч їх сину.