Крістіна Жиглата - Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата

Розділ 18

 

 

День пройшов добре. В університеті до мене почали шанобливо ставитися як студенти, так і викладачі. Деякі дівчатка підходили знайомитись зі мною, а мої колишні подруги, які відвернулися від мене після смерті батька та падіння моєї родини, тепер намагалися налагодити стосунки. Деякі з них, навіть вибачались, виправдовувалися переді мною і пояснювали свою жорстоку поведінку, якимись дурними причинами.

Звичайно, їхні вчинки та дії не змінили мого ставлення до них. Про дружбу вже не могло бути й мови. Я не хотіла бачити поряд з собою людей, які за першої ж неприємної нагоди відверталися від мене,  або принижували. Це вже не друзі, а притворники.

Кілька разів між парами ми зустрічалися з Максом. Він виловлював мене в коридорі, притискав до себе і цілував у губи з якимось нетерпінням і жадібністю. Від його поцілунків і поведінки ставало ніяково, адже на нас дивилося безліч студентів, але незабаром я зрозуміла, що ніхто з цих студентів, і слова не скаже всупереч нашим з ним стосункам. Усі боялися Ярого. Страх читався у їхніх очах.

Після пар Макс зустрів мене біля університету, і ми поїхали за Машкою.

Цього разу моя сестра поводилася з Ярим, спокійніше. Дорогою додому вони вже жартували між собою і сміялися. Наче давні друзі. У цьому вся моя сестра... Вона завжди була більш розкутою та відкритою, ніж я. Їй легко вдавалося потоваришувати з усіма, хто її оточував.

Вже біля мого під'їзду, коли Макс зупинив машину і заглушив двигун, він повернувся до моєї сестри і сказав:

- Мала, якщо ображатимуть у школі, щоб одразу говорила про це мені!

Машка задоволено посміхнулась і кивнула головою.

- Надереш їм дупи, так? - Запитує вона.

- Маш, блін! – кидаю сердито.

Макс усміхається і спокійно підтверджує:

- Надеру їм дупи. - Після чого він клацає мою сестру по носі і додає: - А тепер йди додому і залиши нас самих.

- Цілуватиметеся, так? - Раптом запитує ця зараза. Я обдаровую сестру сердитим поглядом.

- Цілуватимемося і не тільки, - каже Макс, знову не приховуючи своєї карколомної посмішки. При цьому він дивився на мене… Прямо в мої очі, таким двозначним поглядом, що мої щоки мимоволі почервоніли.

– Фууууу! – кинула моя сестра, покидаючи машину. - Гидота яка! Все я точно йду... Не хочу про це знати і чути, - голосить вона, ховаючись у під'їзді нашого будинку.

Макс сміється.

- Кумедна вона, - кидає, торкаючись кісточками пальців до моєї щоки.

- Не кумедна, а безпардонна! - Виправляю. - А ще у неї язик без кісток! Іноді таке видасть... - обурююсь. Макс, здається, зовсім не звертав на мої слова жодної уваги. В даний момент його більше цікавили мої губи і виріз на грудях, куди він дивився потемнілим, гарячим поглядом.

- А ти, значить, любиш мене? - Раптом запитує, ігноруючи моє обурення і невдоволення з приводу сестри.

- Максе, Машка просто не правильно мене зрозуміла! Я…

Він закриває мій рот поцілунком, а після чого усувається і стверджує:

- Любиш, же… Не бреши. Зізнайся! Ти теж мені не байдужа, - раптом зізнається. Я дивлюся на Макса не миготливим поглядом. Такий момент... У грудях ніби солодкий вогонь палає... Серце гуркотить у шаленому ритмі... А по шкірі мільярди мурашок...

А Макс усе пестить мене своїми пальцями, ніжно водить по шкірі плечі, шиї, щоці.

Я рвано видихаю, і ніби загіпнотизована шепочу:

- Кохаю…

Він знову, жадібно цілує мене, накриваючи груди долонею. Його дотики стають вимогливішими, і я розумію, до чого це веде.

- Максе, не тут, - шепочу, важко дихаючи. Ми й досі стояли біля входу  до під'їзду. З будинку часто виходили жителі п'ятиповерхівки, і відразу поверталися назад усередину, ніби боялися траплятися на очі Ярому, але мене все одно це не заспокоювало. Я не звикла до такого.

- Ніхто не побачить, у машині темні вікна, - заспокоює він мене, напираючи ще сильніше. Його рука відразу виявляється у мене під спідницею, пальці прослизають під край трусиків і відвівши їх убік, торкаються моїх вже припухлих від збудження статевих губ. - М-м-м... Така мокра, - хрипить чоловік, прослизаючи в мене одним пальцем. І я одразу здаюся... Надовго мене не вистачає.

Прогнувшись дугою під Максом, я ширше розводжу ноги.

- Ось так…. Розумниця, - хвалить мене Макс, а потім натискає якусь кнопку праворуч від сидіння і його спинка різко відкидається назад, разом зі мною, змушуючи мене злякано скрикнути. Макс відразу навалюється зверху, посміхається і цілує в губи. - Вибач, - вибачається. – Потрібно було попередити…

Я нічого не відповідаю, просто не можу, оскільки чоловік вже розвів мої ноги і, відвівши трусики убік, активно пестив мою промежину, клітор, трахкав мене своїми пальцями.

- Максе, - стогну я, не стримуюсь і тягнуся до пояса його штанів. У певному нетерпінні розстібаю його, припускаю штани і тягну чоловіка на себе, направляючи його член у своє лоно.

- Тихіше, маленька... Тихіше, - хрипить Ярий, зменшуючи мій запал, ніжним поцілунком. - Не поспішай, інакше все відбудеться дуже швидко. А я хочу насолодитися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍