Анна Харламова - Французький акцент, Анна Харламова

Глава 31

Лорен.
   Минув рік.

   Доки я дописувала свою другу книгу, Тео працював на винограднику. Виявилося, що я вмію швидко писати – і це все завдяки Тео, який вміє мене гарно надихати. В його обіймах, я знаходжу все, що мені потрібно. Я щаслива дружина свого коханого чоловіка.
   Сьогодні вранці Тео мене надихнув сповна – тож я з насолодою продовжила писати книгу, але раптом згадала, що я не випила таблетки, які призначив лікар. Спустившись донизу я налила склянку води, і знайшовши таблетки у шухляді, випила їх та побігла знову на другий поверх.
   Всівшись на ліжко, я звернула віконце з книгою і зайшла до електроної скриньки, щоб написати своїй любій Беатріс, яка нещодавно стала вдруге мамою неймовірного, солодкого хлопчика.

   Лорен.
   Тема: Привіт, матусі)))
   Привіт, моя люба!
   Як ти почуваєшся? Як маля? 
   Ти добре харчуєшся?
   Як моя принцеса Сюзанна? Як Генрі?
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Лорен.

    Доки я чекала на лист, встигла порадіти за Беатріс та пожаліти себе. Я так довго мрію про дитину, ми так багато з Тео про це говоримо, стільки зусиль для цього прикладаємо, а у нас і досі немає малюка. Минув рік, а я і досі не подарувала Тео дитину. Мені так боляче від цього. Так боляче. Кожного дня мені стає все важче, але я ні за що не припиню лікуватись та вірити, що все буде добре. Зараз я радію, що вдруге стала тіткою. Беатріс народила хлопчика і назвала його Ноель.
   На екрані з’явилось сповіщання. Прийшов лист від Беатріс.

   Беатріс.
   Тема RE: Привіт, матусі)))
   Привіт, моя люба!
   Почуваюсь прекрасно. Маля також.
   Дякую, моя хороша за листи та підтримку. 
   Їм так, наче у мене два шлунки. Особливо круасани)))
   Принцеса Сюзанна передає привіт і обіймає тітоньку та дядька.
   Генрі, як завжди догоджає мені. Кохання… Кохання)))
   Як ти? Як Тео?
   Як проходить твоє лікування?
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Беатріс.

   Беатріс.
   Тема RE RE: Привіт, матусі)))
    ))))))))))
    Рада це чути!!!
    Обійми отримали))) Навзаєм)))
    Нічого не виходить, люба Беатріс.
    Іноді мені дуже важко, але завдяки Тео, я забуваю про свій біль.
    Все буде добре, обіцяю тобі люба подруго.
    P.S. Люблю тебе.
    Твоя подруга Лорен.

    Я важко видихнула. Іноді бракує сил, але Тео – він моя опора. Ми щасливі та кохаємо одне одного понад усе на світі і так буде завжди. Ми так багато кохаємося, що дивуюсь, як наше ліжко і досі на всіх чотирьох ніжках?

   Беатріс.
   Тема RE RE RE: Привіт, матусі)))
   Знаю і вірю в це.
   Ми неодмінно літом прилетимо до вас.
   Тож кілька місяців і я тебе обійматиму.
   Завжди з тобою. Завжди. 
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Беатріс.

   Я дуже чекала на їхній приліт. Мені так кортіло побачити Беатріс, Генрі, Сюзанну та маленького Ноеля. Від однієї лише думки, я посміхнулась широчезною посмішкою.
   Мої пальці злетіли над клавіатурою.

   Лорен.
   Тема RE RE RE RE: Привіт, матусі)))
   Чекаємо, чекаємо на вас з нетерпінням.
   Зацілуй дітей від мене.
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Лорен.

   Хвилина і лист від Беатріс на екрані.
  
   Беатріс.
   Тема RE RE RE RE RE: Привіт, матусі)))
   Зацілувала))) Навзаєм)))
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Беатріс.
   Я засміялась і відписала.

   Лорен.
   Тема RE RE RE RE RE RE: Привіт, матусі)))
   Зацілована))))
   Завжди на зв’язку)))
   До зустрічі, моя люба сестричко.
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Лорен.

   Беатріс.
   Тема RE RE RE RE RE RE RE: Привіт, матусі)))
   Ми цього і добивались)))
   Завжди на зв’язку)))
   До зустрічі, моя люба сестричко.
   P.S. Люблю тебе.
   Твоя подруга Беатріс.
  
   Посміхнувшись, я закрила електрону скриньку і знову узялась за книгу, яку маю завершити до кінця місяця. Хоча думки блукали довкола моєї вагітності, яка ніяк не може настати, я, все ж таки, намагалася тримати себе в руках і не розкисати, от наприклад як зараз. Стримуючи сльози, я важко видихнула і розпочала роботу.
   Кілька годин за плідною працею змусили мене забути про обід. Зірвавшись з ліжка, я побігла на кухню, щоб приготувати щось смачне до повернення Тео з винограднику. Мій чоловік буде голодним після того, як пробув під відкритим небом, палючим Прованським сонцем, важко працюючи.
   Я вирішила приготувати м’ясо в прованських травах, різнокольорова моркву, яка теж буде запечена, приправлена оливковою олією з сіллю та перцем. А ще картопляне пюре з цибулею шніт* та хлібці з ароматним маслом. І я на десерт.
   Доки я готувала вечерю, вирішила зателефонувати батькам. Увімкнувши на голосний зв’язок, я могла робити свої справи і дізнатись про нову подорож мами та тата. Виявилося, що вони спочатку були Зімбабве. Вони пробули там місяць, щоб як слід приділити увагу кам'яним руїнам стародавнього південноафриканського міста*, розташованого в провінції Масвінго держави Зімбабве. Зараз блукають Єгиптом і збирають усілякі данні, щоб взятися за нову роботу. Через три місяці, вони навідаються до нас. Я всім серцем цього бажаю.
   За розмовою, я швидко приготувала те, що мала. Попрощавшись з батьками, я пообіцяла зателефонувати їм через кілька днів.
   Я якраз накривала на стіл, як почула кроки за своєю спиною. Посміхнувшись смачним цілункам у шию, я запитала:
   — Голодний?
   — Дуже-е-е-е. — Тео втягнув носом, і повернувши мене до себе обличчям, припав до моїх губ своїми. — А потім з’їм тебе.
   — На це я і розраховую. — Засміявшись, я підморгнула. — Приймай душ і до столу.
   — Я швидко, chérie.
   Тео цмокнув мене у губи і зник в будинку.
   Ідеальний ранок. Чудовий день. І шалені ночі. Моє життя – казка.
   Розставивши все на столі, я сіла на стілець та чекала на чоловіка. Свого ідеального, привабливого та мега сексуального чоловіка. Легкий вітерець грався з моїм волоссям і це було неймовірно приємно. Сонце ще не збиралось спати, тому ще добряче припікало, але сидячи в затишку веранди, спека не так відчувалась, тим паче, з лимонадом в руці. Я попивала лимонно-лавандовий напій і згадувала, як ми з Тео познайомились, як покохали одне одного і як вперше займались коханням. Посміхнувшись, я обернулась, відчувши аромат мила та Тео. Він стояв та дивився на мене, спершись плечем об одвірок.
   — І давно ти так стоїш?
   — Трохи є.
   Я посміхнулась.
   — Може врешті-решт поцілуєш свою дружину?
   — Залюбки. Куди?
   Засміявшись, я відповіла:
   — Після обіду – всюди. Ти ж сам казав, що з’їси мене.
   — Неодмінно!
   — А зараз в губи. — Я постукала пальцем по губах і вже через мить отримала смачний цілунок.
   Тео сів за стіл і ми в гарному настрою, як завжди розпочали обід.
   Я розповіла Тео, де зараз батьки і куди планують їхати, а ще про листування з Беатріс, а він поділився новинами з винограднику, та тим, що там зараз відбувається. Ми проводили гарно час та насолоджувалися одне одним, - все, як завжди.
   Завершивши обід, ми помили посуд та пройшлися територією вілли. Обожнюю прогулянки з Тео. Довкола ідилія та розміреність. Іноді ми прогулюємося мовчки, тримаючись за руки, іноді це суцільний потік розмов. І те і інше – наше щастя.
   Місяць за місяцем, день-у-день в Провансі можна насолоджуватися різноманітними пахощами та куштувати щось нове та невимовно смачне. Лавандове варення; інжир; виноград та неймовірні дині, якими прославився Прованс. Насолода для душі та тіла.
   Ідучи садом, я зірвала інжир і посміхнулась. Це мій дім – моє місце. Моє серце та душа належить Тео.
   Звернувши на доріжку, яка вела додому, ми з Тео весь час тримались за руки.
   З поверненням додому, як і обіцяв Тео – він мене з’їв немов десерт.
—————————————————————
*Цибуля-шніт відрізняється високою холодостійкістю. Росте на родючих, достатньо зволожених ґрунтах. 
*Вели́ке Зімба́бве- назва, дана кам'яним руїнам стародавнього південноафриканського міста. Велике Зімбабве, як вважається, було головною святинею і культовим центром предків шона народ групи банту. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно