Олег Друздєв - Іван Мазепа

люті цар Петро після того, як помстився Україні за те, що вона насмілилася стати до боротьби за свою свободу, повів цілеспрямовану політику ліквідації будь-яких форм самоврядування. Із того часу всі протести українців, які ще перебували під російською окупацією, одразу діставали клеймо «зради», а всіх прихильників хоч найменшої самостійності неодмінно називали «мазепинцями». Істерія навколо імені Мазепи була не більш ніж особистою образою царя, адже перехід Мазепи на бік шведів нічого докорінно не змінив. Мабуть, найбільш виважену оцінку подала російська дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлева у своїй книзі «Мазепа»: наслідки переходу Мазепи до табору Карла ХІІ були незрівнянно меншими, ніж наслідки такого самого кроку сина Богдана Хмельницького, Юрія, у Чуднівській кампанії, що завершилась цілковитим розгромом московських військ та втратою Правобережжя. Та до Юрія так не поставились, як поставились до Івана. Імовірно, причина полягає в особистісних мотивах царя Петра І.

Як би не старався Петро І чи його наступники, ім’я Мазепи збереглось у пам’яті українського народу та в пам’яті Європи. На жаль, цього теж замало. Надмірна політизація історії призвела до перекручення багатьох фактів і подій. Досі в суспільній свідомості через низку причин побутують старі, ідеологізовані кліше, які заважають поглянути на нашу історію тверезо. Надмірне возвеличування таке саме шкідливе, як і картання, тому нам варто було б позбуватись кліше й однозначних оцінок, адже історія не буває чорно-білою. Мабуть, такий підхід дозволить звільнитись від ворожнечі і чогось таки навчитись завдяки історії.

Насамкінець додамо кілька цікавих фактів, пов’язаних із постаттю Мазепи. Як ви вже знаєте, український гетьман хворів на подагру, якій, скоріш за все, завдячував своїм прізвищем (Мазепа — «неповороткий»). Будучи гетьманом, він як ревний християнин не шкодував грошей на церкви та церковні книги, прикраси тощо не лише в Україні, а й далеко поза її кордонами. Так, зокрема, на кошти Мазепи було видано Євангеліє арабською мовою, яке зберігається нині в м. Алеппо (Сирія). Пам’ять про Мазепу є навіть у Храмі Гробу Господнього (Єрусалим) — на кошти нашого гетьмана було виготовлено чашу з чистого золота, лампу та срібний вівтар. Загалом, як свідчать сучасники тих подій, на розвиток православ’я в Малій Азії Мазепа офірував 30 тисяч дукатів, що було дуже значною сумою на той час. Про батьківщину гетьман теж не забував. Коштом Мазепи було збудовано й відреставровано кілька десятків церков і монастирів по всій Україні. Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають президенти України, теж було куплене Іваном Мазепою.

Та, як ми вже згадували, набагато більшу славу йому зробило кохання до жінки. Саме цей епізод його біографії подарував світові 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів та 6 скульптур. Постать українського зверхника була настільки цікавою та загадковою, що портрет Івана Мазепи був проданий із торгів майже за мільйон доларів.

Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою. Невідомий художник. Кінець XVIII ст.

Автентичних особистих речей керманича залишилось небагато. Зокрема, оригінал шаблі гетьмана, за деякими даними, зберігається в російському Ермітажі, та доступу до нього немає. Це й недивно, зважаючи на палку ненависть, яку досі відчувають до нього російські шовіністи.

Незважаючи на всі перепони, ім’я нашого історичного діяча швидко поширилось по всій планеті. Іменем Мазепи було названо Національний парк у штаті Квінсленд, Австралія, мінімум 5—6 населених пунктів та одна затока (три з яких в Америці, один в Канаді й один у ПАР (Південно-Африканській республіці), а також пароплав та вітрильник, що брав участь в Громадянській війні в США. Ім’я гетьмана було настільки популярне, що ним навіть назвали молочну фірму, яка певний час працювала в США, та рослину Asparagus Mazeppa.

За кордоном Мазепі встановлено два пам’ятники: один у Кергонксоні, штат Нью-Йорк, інший у Перхтольдсдорфі. Знайшла своє відображення в сучасній культурі й Полтавська битва, їй присвячено пісню «Poltava» відомого шведського метал-гурту «Sabaton». Що ж до наших теренів, то справи трохи гірші. Звісно, перебуваючи під окупацією, вшановувати своїх героїв народ не міг. Перший фільм про Мазепу було знято ще на початку кінематографа, а саме 1909 року, і то він був далекий від об’єктивності.

Однак за справу вшанування гетьмана взялись уже в модерний час. З 2003 року в Полтаві проходить щорічний фестиваль «Мазепа-фест», котрий збирає тисячі молодих людей з усієї України, які прямо чи непрямо долучаються до вшанування пам’яті відомого українця. Нації потрібні герої.

Це лише коротка вибірка з тих джерел, які розповідають про епоху Мазепи та сучасні йому події. Заохочую вас особисто вивчати свою історію та місце України і українців у світі. Повірте, на вас чекає багато відкриттів.

Додатки

Листи та накази Петра I3

3

Подано за виданням: Письма и бумаги императора Петра Великого. Т. VIII (июль—декабрь 1708 г.). — Вып. 1. — Москва-Ленинград, 1948. — 408 с.

2475. К Ивану Степановичу Мазепе

(1708 июля 10)

Господин гетман.

Понеже неприятель идет по Днепру вниз, и по тому и по протчим всем видам намерение ево на Украйну, того ради предлагаем вам сие: первое, чтоб вы по своей верности смотрели в Малоросийском крае какой подсылки от неприятеля, также переметных листов [для чего неприятель и друку во Гданске Словенскую взял] и всяко оные остерегали и пресекали и нам в том [ежели сами чего не можете одне учинить] совет и ведомость давали; второе, что неприятель уже зело своим маршем спешит, того ради за благо разсудили мы, чтоб вы со всем своим войском шли, как наискорее, к Киеву и, оставя там несколко казаков в гварнизоне [по совету з господином Голицыным], сами шли за Днепр в удобное место со всеми тенажеры или при Киеве были, а конницу всю [разве мало что при себе оставить] з добрым камандиром изготовить налехке в поход. И когда неприятель станет ближитца к Великоросийским или Малоросийским городам, тогда мы всегда у онаго потшимся перед брать, а ваша б конница всегда ззади на неприятеля била и все последующие люди и обозы разоряла, чем неприятелю великую диверзию можете учинить. Мы бы зело желали, дабы вы сами с тою конницею были а камандир бы у тенажеров; но нудить вас не можем для вашой болезни, и для того сие кладем на ваше разсуждение; однакожь сие надлежит немедленно делать. При сем же и то пологаем, дабы осторожно в городех было, також чтоб ежели неприятель в которые места ворветца и станет о хлебе уневерсалы посылать, чтоб его не слушали, и сие ныне надобно заранее пречтеречь. В протчем имейте с нами частую корреспонденцыю, дабы непрестанно на обе стороны могли ведать, что где поводитца.

Питер

Из Горок, в 10 день июля 1708 года

2535. К Александру Кузмичу Петрово-Соловово

(1708 августа 8)