Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

27
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "На згарищi Сiболи" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 284
Перейти на сторінку:
від банку, який підтримує ОПА, на невигідних

умовах, а чи зачекати реалізації першого вантажу літію і вже

тоді виторгувати кращі умови. Усе обговорювалося спокійним

тоном і в зважених висловах. А якщо й були якісь там гнів, страх

чи вбивство, то це вони поховали так глибоко, що горба

могильного й не видно було.

Та ось настала черга й Ріву виступити. Офіцер спритно вийшов

до чільної частини приміщення. Губи його склалися в тонку, силувану посмішку.

— Дякую вам, пані координаторко, що запросили нас сказати

слово, — почав він. — Ми отримали підтвердження тому, що

сюди приїздить незалежний спостерігач із повноваженнями від

ООН, Марсіянського конгресу та ОПА, аби посприяти

подальшому розвитку цієї колонії. І ми сподіваємося, що ще до

його прибуття тут будуть розглянуті питання безпеки.

«Ми сподіваємося повісити поганих хлопців на мотузці, поки

сюди не припхався хтось такий, хто б заборонив нам це

зробити», — переклав цю мову Фаєз, але так тихо, щоб тільки

вушка Елві це почули.

— Ми точно визначили, яку вибухівку використано в тому

нападі, й нині розшукуємо тих осіб, що мали до неї доступ.

«Ніяк не додумаємось, хто в дідька це скоїв, адже ви, мугиряки, зберігаєте шахтну вибухівку в незамиканій повітці, й

тому дуже нескоро ми того лиходія винишпоримо».

— Мені немає потреби розтлумачувати, наскільки серйозна

склалась ситуація, але «Королівська Енергетична Хартія» хоче

сприяти успіхові цієї колонії, що складається з наших

співробітників і цієї громади. Жити й працювати нам тут разом, тож мої двері завжди відчинені для всякого, хто має запитання

чи проблеми, і я сподіваюся, що ми можемо покластись на таку

саму добрість і співпрацю, які отримали від вас, коли прибули

сюди.

«Отож, позаяк ми нікого такого не спіймали, ми високо

поцінуємо людину, що, знаючи того підривника, вкаже нам на

нього. А ще будьте ласкаві й не вбивайте нас уві сні! І за це вам

спасибі».

Судьям закашлялась, щоб приховати свій сміх, а Фаєз блиснув

посмішкою. Рів у передній частині приміщення вклонився

публіці й зійшов униз. Координаторка підвелася й очима

пошукала когось по задніх кутках. Елві відчула раптове й сильне

бажання справити малу потребу.

— Докторе Окойє? — мовила координаторка. — Ви хотіли

сказати слово?

Елві кивнула головою і звелася на ноги. До передньої частини

було метрів десять, і кожнісінький нерв екзобіологині аж кричав

їй, щоб вернулася назад. Жар сукупного тіла юрби зненацька

видався їй гнітючим, змішаний дух поту й пороху забивав

віддих. Язик їй мов розбух і прилип до піднебіння, але вона

усміхалася. Близько двох сотень людей сиділо перед Елві, втопивши в неї свої очі. Серце билося часто-часто, й вона аж

задумалася, чи досить є повітря у приміщенні. Згадала, як хтось

їй був порадив: коли страшно виступити перед залою, знайди

там приязне обличчя й уяви, ніби промовляєш лише до нього. У

четвертому ряду сиділа Лусія Мертон, згорнувши руки на

колінах. Елві усміхнулася їй, і лікарка відповіла їй усмішкою.

— Я хотіла лиш хвилинку, — почала Елві, — поговорити про те, як ми могли б уникнути перехресного забруднення з довкіллям.

Адже ми втратили купол — жорсткий по всьому периметру

купол.

Лусія насупилася. Елві зважилася глянути на решту юрби — й

відразу пошкодувала, що так учинила.

— Частина… гм. Частина угоди КЕХ з ООН зводиться до того, що ми виконаємо повне дослідження тутешнього довкілля. По

суті це ж тільки друга біосфера, з якою ми зіткнулися взагалі, й

стільки всього ми про неї не знаємо, що чим успішніш ми

збережемо її первісну недоторканість, тим краще зуміємо її

зрозуміти. В ідеалі, нам годилося б оточити себе тут, на поверхні

цієї

планети,

повністю

закритою

системою

ізоляції.

Загерметизованою, мов на космічному кораблі. Повітряні

подушки, знезаражувальні кімнати і…

Забазікалась! Вона усміхнулася, сподіваючись, що хто-небудь

відповість їй усмішкою. Ніхто їй не усміхнувся. Елві ковтнула

слину.

— Щоразу, коли ми робимо вдих, ми вдихаємо в себе геть

невідомі нам мікроорганізми.

1 ... 32 33 34 ... 284
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі"