Леся Українка - Поезії, Леся Українка

«Ти не хтів мене взять...» - Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1946, № 2, с. 20-21, «Україна», 1946, № 2, с. 18. Автограф: ф. 2, № 687. Дата автографа: 6.VII 1901, Kimp[olung] - неточна; оскільки в Кімполунгу Леся Українка була тільки раз, у другій половині травня - першій половині червня 1901 р. Отже, дата: 6.VI 1901 р. Подається за автографом.

«Квіток, квіток, як можна більше квітів...» - Вперше надруковано в журн. «Вітчизна»; 1946, № 2, с. 21. Автограф: ф. 2, № 687. Датується, як і попередній вірш, написаний на цьому ж аркуші: 6.VI 1901 р.

В автографі закреслено первісний варіант початку вірша:

Скупа весна твого скупого краю

Мені квіток багато не дала,

Тим спогадом собі я серце краю,

Як я тобі в дарунок їх несла.

То був останній дар.

Перший рядок «Скупа весна твого скупого краю...» - очевидна вказівка на Білорусію - рідний край С. Мержинського.

В автографі після десятого рядка («Всю ту весну убогу поховала») закреслено чотири рядки:

Як мало нам квіток дало життя,

А ми ж їх так любили! Чом, мій друже,

Ми не зростили більше їх для себе

В якомусь зільнику?.. Даремні жалі!

Подається за автографом.

Калина.- Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1923, № 3, с. 51. Автограф: ф. 2, № 660. Дата автографа: 20.VI. Рік написання орієнтовно 1901. Подається за автографом.

«В інші гори я полину...» - Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1940, 16 серпня. Автограф: ф. 2, № 6. Дата автографа: 21 .VII 1901.

Вірш записаний в альбомі жительки містечка Вижниця на Буковині Анни Мо́скви. В середині липня 1901 р. по дорозі з Чернівців до Буркута в Карпатах Леся Українка зупинялася у неї на кілька днів.

Подається за автографом.

«Мрія далекая, мрія минулая...» - Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1946, № 2, с. 21-22. Автограф: ф. 2, № 681. Дата автографа: 10/VIII 1901. Буркут. Подається за автографом.

«Ой я постреляна, порубана словами...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 26. Автограф: ф. 2, № 691. Дата автографа: S.-Remo, 17.XII 1901. Подається за автографом.

«Ти хотів би квіток на дорозі моїй?» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 27. Автограф: ф. 2, № 708. Дата автографа: 23.II 1902. Подається за автографом.

«Де тії струни, де голос потужний...» - Вперше надруковано в журн. «Молода Україна», 1902, № 4, с. 118-119. Автограф не зберігся. Дата в першодруку: 24/V 1902. Подається за першодруком.

I. До Lady L. W. II. Осінь. III. Останні квітки. IV. Плач Єремії.

Вперше надруковано в ЛНВ, 1903, т. 21, кн. 1, с. 1-3. Автографи: ф. 2, № 692 (чистовий), ф. 2, № 748 (чорновий). Дата, чистового автографа: 1902 р. Зелений Гай. Подається за автографом № 692.

«Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…» - Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1945, 27 вересня. Автограф: ф. 2, № 748. Дата автографа: 27/VI. Подається за автографом.

«Осінній плач, осінній спів...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 29. Автограф: ф. 2, № 748. Дата автографа: 30/VI 1902. Подається за автографом.

Ніобея.- Вперше надруковано в альманасі «Нова рада», К., 1908, с. 329-370. Автографи: ф. 2, № 748 (чорновий) та № 10 (чистовий). Дата автографа: 30.VI 1902. Подається за першодруком.

«Хто дасть моїм очам потоки сліз?..» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 30-31. Автограф: ф. 2, № 748. Датується орієнтовно за автографом 1/VII 1902. Подається за автографом.

«Ще не вдарив мороз...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Твори в 5-ти т., т. 1, с. 229. Автограф: ф. 2, № 723. Датується орієнтовно 1902 р. Подається за автографом.

«Гострим полиском хвилі спалахують...» - Вперше надруковано в журн. «Молода Україна», 1902, № 5, с. 161-162. Автограф: ф. 2, № 736. Дата першодруку: 8/XI 1902. San-Remo. Подається за першодруком.

На Земмерінгу,- Вперше надруковано в альманасі «На вічну пам’ять Котляревському», К., 1904, с. 121. Автографи: ф. 2, № 704 (чорновий, під заголовком «Спогад з Земмерінгу») та № 2 (чистовий). Дата чорнового автографа: San-Remo, 16.XI 1902. Подається за першодруком.

Дим.- Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Твори, т. 1, 1924, с. 298-301. Автограф не зберігся. Дата в першодруку: San-Remo, 1903, 21/I. Подається за першодруком.

«Угорі так яро сяють зорі...» - Вперше надруковано в журн. «Література і мистецтво», 1941, № 2, с. 35. Автограф: ф. 2, № 712. Дата автографа: San-Remo. 24.IV 1903. Подається за автографом.

Бранець (Середньовічний мотив).- Вперше надруковано в альманасі «На вічну пам’ять Котляревському», с. 121-123. Автографи: ф. 2, № 736 (чорновий) та № 1 (чистовий). Дата автографа: San-Remo, 1903 р. Подається за першодруком.

«Я знала те, що будуть сльози, мука...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 37. Автограф: ф. 2, № 725. Дата автографа: Тифліс, 3.II 1904.

В автографі викреслено останні рядки:

Мені себе не жаль.

Коли б же ти мені не помарніла,

Моя небесна квітко, зоре ясна,

ти, що світила в найтемніші ночі

моїх сумних та хмарних молодощів,

що з бур, туманів, через море люте

мене вела своїм шляхом злотистим.

Переживи мене! В холодне, тихе море

страшного небуття не побоюся

на хвилях, золотих від твого світла,

поплинути. Красо моя! З тобою

ніщо не страшно, а без тебе - все,