Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ноа вирішив, що повертатися в Гранж зараз не можна, і на першому повороті звернув у бік головної вулиці Бомарош. А потім повернув у зворотний бік від Гранжа, розраховуючи повернутись на швидкісну трасу і там легко відірватися від своїх переслідувачів, доки до погоні не приєдналися вертушки. Тягатися у швидкості з BMW M5, та ще й з таким ідеально налаштованим Леа двигуном було цьому позашляховику не під силу.
Проїхавши після повороту з десяток метрів, Ноа помітив, що позашляховик повернув у протилежний бік та зник із виду за вигином дороги. І ще він помітив, що автомобіль був не чорний, а темно-синій. Ноа з'їхав на узбіччя і зупинився. Зрозуміло тепер, що позашляховик його не переслідував. Він склав руки на кермі, і схилив на них голову, заспокоюючись та намагаючись втихомирити свої розбурхані нерви.
— Що трапилося? — спитав Кузьма.
— Все гаразд, — Ноа підвів голову. — Хибна тривога.
Він знову розвернув автомобіль у бік Гранжа та продовжив головний маршрут.
— Ти говорив про нетрадиційні дослідження, — заспокоївшись, Ноа знову звернувся до Кузьми. — Ти що-небудь чув про дещо схоже на телепортацію?
— А що? — Кузьма пильно подивився на Ноа. — Ти стикався з чимось подібним?
Ноа вирішив поки не розповідати Кузьмі про свої з Леа нещодавні пригоди.
— Та ні, просто так цікавлюся, — фраза у Ноа вийшла не дуже переконливою.
Кузьма ще кілька секунд пильно дивився на Ноа, а потім ретельно висякав носа і сказав:
— Про телепортацію згадував мій колега, з яким я приїхав сюди і який несподівано та дивно кудись подівся. Якось випадково після нашої з ним дегустації місцевого джину він обмовився, що сам мав можливість спостерігати цей феномен.
— Де?
— Багато він не розповів. Лише згадав про це у контексті всіляких секретних технологій, за володіння якими вже давно нібито йде прихована війна між таємними світовими корпораціями. Він взагалі вкрай неохоче підтримував цю тему, коли я намагався повернутися до неї та дізнатися більше.
Вони в'їхали в пустельний нічний Гранж. Решту шляху до їхнього безпечного притулку вони проїхали мовчки кожен наодинці зі своїми думками. Ноа більше не допитував Кузьму, тепер його думки цілком і повністю займала Леа разом із невтішними здогадами про її можливі ушкодження. Саме ця проблема і була тепер першочерговою для нього.
•••
Сплячу Каміллу занесли до невеличкої кімнатки на другому поверсі, яка цілком могла послужити дитячою. Її поклали у ліжко і Ноа вкрив її ковдрою. Леа він переніс до майстерні-лабораторії у підвалі і дбайливо розташував на спеціально обладнаній кушетці, якою вже користувався сьогодні під час ремонту. Наразі його ніщо більше так не хвилювало у цьому світі, як справність штучного інтелекту Леа. Кузьмі він наказав залишатися поряд. Поки що Ноа був не готовий повністю довіряти йому, а крім того, досвідчений технар міг би допомогти йому з ремонтом.
Ноа під’єднав ноутбук з діагностичним програмним забезпеченням до апаратного інтерфейсу на потилиці у Леа і спробував зв'язатися з системним мультиконтролером. На екрані ноутбука з'явилася ідентифікаційна інформація:
SysIdent LEAI-0312, Hardware Serial 000746532, MultiController MC17-FQP1577.
Це означало, що ядро мультиконтролера, яке отримувало живлення безпосередньо від інтерфейсу обміну даними, було справним. Ноа спробував запросити у мультиконтролера загальну доступну діагностику. Спрацювало, і на екрані побігли результати:
Voltage Values:
42V – 42,14V,
12V – 0V,
5V – 0V,
3,33V – 0V,
2,55V – 0V,
1,685V – 0V,
0,825V – 0V.
RF Unit – Not Responsible
CPU – Not Responsible
Quantum Processor – Not Responsible
Power Supply Clock = 520 kHz
System Clock = 0 GHz
Виходить, що відсутні напруги живлення з усіх вторинних джерел живлення. Відповідно не працює тактовий генератор і не відповідають на запити CPU та квантовий співпроцесор, а також радіочастотний модуль. При цьому первинне електричне коло системного блоку живлення працює, швидше за все, належним чином. Ноа подивився на Кузьму, що сидів поруч: той байдуже спостерігав за тим, що відбувається.
— Кузя, на що ви розраховували, коли застосовували свою електромагнітну зброю? — спитав сердито Ноа.
— Ми розраховували створити перевантаження у первинних колах живлення та цим відправити її в аварійну гібернацію.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан», після закриття браузера.