Юлія Бонд - Майбутній мій, Юлія Бонд

Через хвилину Олег відштовхує мене від себе і рясно кінчає, стискаючи член рукою.

Я сиджу на підлозі, витираючи рота зворотнім боком долоні. Від непролитих сліз в очах неприємно щипає. Біль та образа розриває серце на частини.

– Марічко, ну що ти, маленька? Чому ти плачеш? – ласкавим голосом запитує Олег, приходячи до тями.

Одягнувшись, підходить до мене та опускається навколішки.

– Більше ніколи не роби так зі мною, – кажу тремтячим голосом, коли Олег обіймає мене за плечі.

– Вибач. Пробач мені, крихітко. Не думав, що так далеко зайду. Я більше ніколи не завдам тобі болю, моя дівчинко. Я кохаю тебе…

– Твоє кохання нас погубить, Олеже.

– Нехай. Я готовий до будь-якого лайна, тільки ніколи не йди від мене, Маше.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно