Даніела Стіл - Диво

— У тебе все вийде. Я знаю, ти все зможеш. — Квінн неправильно зрозумів те, що побачив на його обличчі. — Це може стати справою твого життя.

— Знаю, що може, — спокійно відповів Джек, — або могло б. Але я не можу, Квінне.

— А чому ні? — Квінн був вражений і вельми розчарований. Він очікував, що Джек подумає на цю тему й нарешті спокуситься. Він, зрештою, й радий був би, але Квінн змінив життя Джека більшою мірою, ніж він сам усвідомлював. Можливо, навіть більшою мірою, ніж хотів того.

— Я збираюсь учитись у коледжі. Я хочу колись отримати диплом. Зараз я беру участь у програмі для архітекторів. Збирався розповісти вам про це під час вечері, але забув, бо був такий схвильований своїм дипломом. У мене попереду довга дорога. Я хочу одного дня стати архітектором. Без вашої допомоги я б ніколи про це й не подумав. Адже я розпочинаю дуже пізно. Тож тепер не можу втрачати рік, подорожуючи з вами по світу, хоча, чорт забирай, мені б дуже хотілося. — Він говорив це абсолютно щиро.

— Якби я знав, то не вчив би тебе читати, — палко відповів Квінн із сумною усмішкою, у якій світились і гордість, і водночас розчарування. Він так хотів, щоб Джек поїхав із ним! Як він був переконаний, що Меггі брати не варто, так само хотів бачити Джека під своїм крилом як матроса. Одначе плани Джека справили на нього враження. Джек навіть ніколи не говорив йому, що подав документи до коледжу.

— Я буду вчитись там дуже довго, поки зможу закінчити його. Можливо, мені на той час виповниться сто років. Але я все одно збираюсь учитися на вечірньому й заробити стільки балів, скільки зможу. До того ж маю продовжувати працювати. Однак, — він якусь мить вагався, — Мішель і я тільки-но заручились. Ми збираємось одружитися на Різдво.

— Господи, який ти заклопотаний! І коли це сталося? — Квінн був справді дуже здивований і засмутився з приводу того, що має відмовитись від своєї мрії взяти Джека з собою. Це було б для нього щось ніби пливти на кораблі разом із сином. Але він мусить поважати право Джека здійснювати свої власні мрії.

— Це сталося того тижня, коли ви були в Голландії.

— Гаразд, тоді мої вітання вам.

Він простяг свою руку й потис Джекову і раптом відчув біль утрати, ніби його син іде з дому і не лише збирається до коледжу, а й одружується. Але Квінн мав прийняти цю ситуацію, і двоє чоловіків рушили назад до жінок. Квінн із сумом глянув на Меггі. Вона ще не знала, про що він просив Джека, але по його очах вона бачила, що все йде не так, як йому хотілось би.

— Третій мушкетер з нашого клубу п’ятничних вечер має для нас важливе повідомлення, — урочисто сказав він, намагаючись грайливою поведінкою притамувати щойно відчуте зніяковіння й випиваючи шампанське за чотирьох. — Наш Джек не тільки збирається навчатись у коледжі, — сказав він Меггі, яка слухала із непідробним зацікавленням, — він збирається ще й після закінчення отримати диплом державного зразка. А ще — він і Мішель збираються одружитись на Різдво.

Молодий наречений зашарівся, коли Квінн вимовив ці слова, а Меггі аж скрикнула з радості. Вона поцілувала спочатку Джека, вітаючи його з досягненнями, а потім їх обох із приводу заручин. А Квінн підбадьорював себе новим келихом шампанського та бренді. Молода пара пробула з ними до першої, а потім від’їхала. Коли вони лягали в ліжко того вечора, Квінн виглядав сумним. Меггі вже зрозуміла причину зажури.

— Ти хотів запропонувати йому місце в команді на твоєму кораблі, правда? — лагідно спитала вона, поки Квінн одягав піжаму.

— Звідки ти знаєш? — він глянув на неї з подивом, а потім ліг на свою подушку.

— Я знаю тебе. Я подумала, про що ти міг би з ним говорити. Це було б непогано для нього, але, розумієш, ти сам відкрив йому інші обрії. Те, чим він збирається займатись, — це чудово для нього. Ти дав йому те, що було йому потрібно для кращого життя, якого він ніколи б не мав, якби не зустрів тебе. Кращого, ніж ходити під вітрилами.

Вона посміхнулася Квіннові, відчуваючи до нього більше любові, ніж будь-коли. Вона любила і його вразливість, і шляхетність, і його добре серце, попри все. В іншому розрізі його життя він не був видний людям саме з цього боку. Але то був чоловік, якого вона знала і якого кохала, і він же став учителем Джека. Це не той чоловік, якого знали його колишні партнери по бізнесу, і навіть не той чоловік, якого знала Джейн і ненавиділа власна дочка. Той Квінн, яким він став зараз, слухався передусім свого серця і, попри свою величезну владу й силу, міг скоритись і в результаті ставав величнішим, аніж був раніше.

— Ти розчарований? — спитала вона його.

— Егоїстична частина мене — так, розчарована, але я водночас і радий. Гадаю, навчання в коледжі піде йому на користь. А як тобі Мішель? Вона сподобалась тобі?

— Вона дуже мила й по вуха закохана в нього. — Насправді вона видалась Меггі надто молодою, але в певному сенсі Джек був таким самим. Вони були однаково невинні й наївні, і Меггі думала (або принаймні сподівалася), що вони будуть щасливі.

— Потрібно ще багато чого, — мудро зауважив Квінн і підкреслив: — Треба ще багато чого, щоб жити в шлюбі.

Тепер він почав дуже цінувати мистецтво бути чоловіком для жінки, — те, що він свого часу робив так погано, а тепер дуже добре це усвідомлював.

— Мабуть, таки потрібно, — по-доброму підтвердила Меггі, — та, напевне, що напочатку потрібно найбільше, так це довіряти собі та одне одному.

— Я знаю себе занадто добре, щоб коли-небудь іще раз довіритись собі, — сказав він, повертаючись і дивлячись на неї. — Одначе я довіряю тобі, Меггі, — вимовляючи ці слова, він дивився на неї зворушливо, наче з глибини свого серця.

— Ти маєш рацію, якщо довіряєш мені. І я довіряю тобі, Квінне. Повністю. — Коли вона промовила це, він подумав, що хоче сказати їй не робити цього.

— Не думаю, що це розумно з твого боку. А що, як я зроблю тобі боляче? — Він знав, що так буде, коли він залишить її. Але Меггі охоче розпочала їхні стосунки, знаючи, які правила гри і яким буде фінал.

— Боляче ти мені не зробиш, — чесно сказала вона, — принаймні свідомо. Мені буде сумно, коли ти