Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

Та такі поради не для мого зятя! Одна з його улюблених фраз зятя, як і в божевільного диктатора Володимира Леніна:

-Ми підемо своїм шляхом!

Колишній бос доньки іммігрував до Канади разом з донькою і дружиною. Бос має великий досвід як розв’язувати питання з потрібними людьми через особисті зв’язки, застілля, спільні проведення вихідних, але доки не отримав тепле містечко в великій компанії, то мусив працювати вантажником у великій міжнародній торговельній компанії, хоч і каже, що був там завідувачем складу. Дуже схоже, що колишній начальник доньки купив собі місце в компанії. Як, певне, купив місце бригадира будівельників і кум зятя. Гарний добрий і слабовольний, але який ніколи не скаже зайвого. Казав мені, коли повернувся з відпустки на теплих морях:

-Та без мене на будівництві повний завал.

У зв’язку з нинішньою торговельною війною США з Канадою, як і багато будівельників Канади, кума не викликають на роботу і він знайшов інший підробіток. На прохання своєї дружини, не говорить зятю, що працює, бо боїться, що мій зять позаздрить і наврочить, або попроситься на нинішню роботу кума і з усіма там пересвариться. У Києві родичі зятя працювали в солідних іноземних компаніях, але відмовлялися рекомендувати його на навіть найпростіші хоч і з непоганими зарплатами роботи. Наприклад, охоронцем чи вантажником. Розуміли, що через його поведінку і їх можуть вигнати, як тих, хто за нього поручився. Моя дружина має далекого родича в Канаді й після приїзду до Північної Америки 2 роки його розшукувала, бо хотіла, щоб родич допоміг влаштувати зятя на пристойну роботу, але на першій зустрічі боялася показати зятя родичу, щоб зять не налякав канадця своїми дурними балачками про те, що він мільйонер і «відлупцював пів Києва». Моя дружина тільки полегшено зітхнула, коли почула від родича, що він принципово нікому не допомагає з родини, бо всі мають самі дертися до вершин.

Зятю, любий, тобі вже час дорослішати. Змінюй пластинку!

4. КРАЇНА СКРОМНИХ НЕЛЯКАНИХ ТРУДАРІВ

Канадці наче діти – Слово «Канада» в перекладі означає «село» - Про політику канадці ні слова – Країна «терпілів»? – Коли вас у Канаді ґвалтують, то розслабтеся й отримуйте задоволення? Буде менше звинувачень у суді? – Допомагайте грабіжникам пакувати ваші цінні речі? - Канадці не заглядають у вікна – Роботу одного канадця виконує 10? – Трапляються і злі, лицемірні, жадібні – Для канадців свобода – це гроші – Щасливе життя пенсіонерів, які працюють – У канадців собаки замість дітей –Нікуди піти на вихідні в цій Канаді– Несплачені податки нікого не хвилюють – У Канаді дрібний бізнес не душать – Кримінальникам не до вбивств і зґвалтувань, бо в Канаді криза: перемкнулися на крадіжки й шахрайство - Прекрасно написана скарга творить чудеса - Канадці зауважень не роблять, відразу телефонують до поліції – Країна «стукачів» - Канадці не ангели – Не хитруй, то й не плакатимеш – Канадці можуть спробувати вас обдурити - У Канаді 500 тисяч нелегалів, але заздрити їм не варто – Щасливе життя канадських безхатьків і наркоманів - Ми живемо біля наркокубла – Божевільних не торкайтеся та й здачі не давайте

Я спочатку не дуже розумів канадців і всі ті розповіді, що вислуховував від українців про них. Потім почав відноситися до місцевих, як і до зятя. Про себе почав вважати їх дітьми. І для мене все відразу стало на свої місця. Канадці – добрі, довірливі й дисципліновані діти, які слухаються дорослих. Звісно, діти часом з квасом, як і всі люди на цій планеті. Приїжджі дивуються канадцям, які своєю чергою вважають трохи дивними щойно прибулих іммігрантів. Нерідко нові іммігранти психологічно травмовані попереднім життям у своїх країнах, рідко хто їде в імміграцію від хорошого життя. Війни, злидні, свавілля влади, розпач, негатив. Усі ваші скелети в шафі приїдуть до Канади разом з вами і їх тут стане ще більше. Те ж саме і з тарганами в голові, коли їх маєте. Та от взяти й вихідців з країн колишнього Радянського Союзу. Часто, фінансово неграмотні, не хотіли вчити політекономію, непідготовлені до життя за океаном, нервові, з поганим сприйняттям світу та бажанням отримати тут все й одразу та ще й ледве не задарма, не докладаючи особливих зусиль. І от колишні «совки» бачать у Канаді врівноважених і набагато психічно здоровіших усміхнених доброзичливих людей. Ніхто не пхає свого носа у ваші справи, не роздає порад, перепрошують навіть, коли близько від вас проходять і порушують ваш особистий простір. Незнайомі люди вітаються з вами, перекидаються кількома словами. Може інколи все це й награно чи нещиро лише за звичкою, але збоку виглядає дуже круто, підіймає настрій та й великий плюс Канаді. Хоча дехто може сказати:

-Ага. Щось тут не так. Прикидаються!

А може декому важко бути серед психічно здорових людей?

Слово «Канада» в перекладі означає «село» й ім’я має певний вплив на країну. Канадці дуже прості люди. Дуже консервативні. Чинять спротив сучасним технологіям у торгівлі та банківській сфері. Не дуже хочуть користуватися касами самообслуговування в супермаркетах, бо вони позбавляють людей робочих місць і ні з ким перекинуться навіть і словом. Не хочуть онлайн користуватися банками. Взагалі, банківська система Канади відсталіша за українську й українці не можуть зрозуміти як у такій країні, як Канада, стільки мороки й незрозумілого з місцевими банками. Канадці обожнюють відправляти паперові листи. У населених пунктах багато великих поштових скриньок. Я навіть бачив чергу з кількох людей, щоб кинути листи до цих ящиків. Як за часів Радянського Союзу!

Зі свободою слова в Канаді певні проблеми, особливо на державній службі, де, взагалі, не говорять про політику й не сумніваються в діях уряду. Канада законами, штрафами, іноді дивними та не дуже зрозумілими правилами, дорожнечею, іпотеками, кредитними історіями робить канадців такими, якими їх хоче бачити держава. У Канаді майже ніхто не суперечить і не критикує владу, бо це не прийнято. Іпотеки роблять канадців не лише повністю залежними від роботодавців, а й від влади. Мені казали, якщо будете критикувати уряд чи місцеву владу, то вилетите з державної служби того ж дня. Я чув від різних мешканців Канади:

-Потрібно сидіти тихо і не висовуватися.

До 30 років таке я постійно вислуховував від людей, коли жив у Радянському Союзі. Канадці розповідають, як тільки на роботі хтось починає говорити про політику, як, до речі, і про релігію, зарплати, секс, негатив, - то