Moon Grey - Нейрончик. Перерва на війну., Moon Grey

Арешт.

-  А ну відпусти! – зарепетував той щосили.

- Не раніше, ніж ти затримаєш інформацію. Бо ця, що в тебе, лишень на основі твоїх поглядів, не є повною і суперечить Правилу достовірності. Пункт перший. А згідно параграфу три в цьому Пункті…

- … тебе потрібно вилучити з системи, бо ти не маєш повної інформативної сітки і маєш ваду- швидке розповсюдження неперевіреної  інформації. Виконання функцій неповноцінне. А отже, ти є головним підозрюваним у справі витоку інформації.

ДНК та Нейрончик плеснули долонями.

За якусь мить з’явилось табло відео і на ньому Нуль контроль:

- Молодці. Я забираю цього хвоста кротячого.

- Він що знав? – Нейрончик повернувся до ДНК.

- Звісно. На те він і начальник охорони. – Підморгнула вона малому. – То що, ти хочеш ще знати про Чорне Серце?

- Ой, мала, благаю, не роби з цього щось таємниче, - кинув Нуль контроль. – Це вже не актуально давно. Це як Привид.

Він закапсулював Нуль-нуль агента і відправив на прийомник утилізації.

- Що з ним буде? –запитав Нейрончик.

- Фагоцити утилізують.

- Він переродиться?

- Тобі його шкода?

- Ні, адже ми всі могли постраждати. Але ж…

- Він переродиться, але не в хворобливу клітину, а стане частиною майбутньої здорової.

- Чому частиною? – Запитав малий і тут же відповів, - а, знаю, знаю, бо щоб бути повноцінним треба мати 100% набір білка, інструментів, матеріалів та іншого.

- Правильно. Він в якійсь мірі герой. Хоч і негативний. Він виконав свою функцію. Шоковий стан обмеженої інформації запустив ІПСО, що можна не працювати, а отримувати. Інформація пішла через електромагнітне поле Нуль-нуль, що аж пашіло  прагненням відзначитись будь-якою ціною. ІПСО навіть дістала Серця. Результат ти бачив, ледь не стало. А це б ворогу ой як на руку.

- А чому ж Серце повелось на це ІПСО? – Запитав Нейрончик.

- Тому що в кожнім закладене в ДНК первісне – дбати про себе в першу чергу. Це згідно Протоколу Потреб. В кожного вони своєї величини. Якщо стається ослаблення чи збій, то кожен прагне вижити. А хто може, то й іншому допомогти вижити. А якщо б у Серця не було практики життя, то воно б зупинилось в марнім очікуванні всього. Отже, ти багато навчився?

- Так. Дуже багато. А Чорне Серце?

- А Чорне Серце, то не Гнів з гарячим присмаком. То справжня Лють, яка додає кмітливості, має холодну тверезу голову, гострий розум і беззаперечно завжди чатує на чужі підлі закиди, які хочуть знищити Організм та його цілісність, системи, органи.

- Його Мережу.- Додав малий.

- Так, його Мережу зв’язку з Всесвітом через Космос.

- Та всі ми виконуємо свої Завдання.

- Еге ж. І це цікаво, погодься, що там далі з тими діями, що ти будеш і як ти будеш робити. Бо бути виключеним з будь-якої Системи, це означає, бути виключеним з усієї Мережі Всесвіту. А в  Мережі ой як багато цікавого нового! І про Тонкі тіла, і про те, де це Чорне Серце мешкає, і про Емоції, і що буде, якщо вони керують, а ще як навчитись ними керувати. Хочеш побачити Судини? Зараз?

- О! А що, там щось відбувається?

- Звісно, ще короткий проміжок часу відбувся, але … - ДНК увімкнула простір Куприка і там стали видно, як старанно Судини записують все, що стосувалось їх, і більше не лізуть в бабусине чи мамине життя.  – Бачиш, років за три-чотири, вони відновляться і забудуть про депресії. Вони ж надміцні насправді. Стануть Душі допомагати розгорунтись. Зараз вони пишуть спогади. Потім запишуть те, що мріють зробити, план. Потім надиктують самі собі цей план, слухатимуть свій голос в навушниках і почнеться Чудесна Зміна. Поступово.

Нейрончик був дуже задоволений.

- А ото Білок, що транспортував, він сам почав кермувати, я бачив, як це аж збільшило його впевненість.

- Так. В Білка дуже великий страх був. Страх перед тим, що його рідних знищать. За будь-який прояв особистих мрій. Це ще від предків. Ота, така собі «чорна прірва» і в тебе піджерла енергію, еге ж?

- Точно!

- А ця манера поведінки тут в комірчині Транспортних записана. Той, хто боїться, той не кермує власною територією, хоча наче біля керма, а мусить маневрувати потоком течії.

- Він же сам за кермом. То чому ж не керманич.

- Ти теж маєш дендрити, але ж не Дендрит.

- Він виконує не повністю свою функцію через блок страху?

- Так. Він гарно працює, але маю надію, що він додасть сучасності в свою роботу. Це розвантажить його. Він матиме час на оновлення. Відпочинок не по вимушенню, а тоді і як він захоче. Та саме отой страх породив мужність в ньому та ясне бачення того, що ми не бачимо. Обережність.

ДНК та малий Нейрончик ще довго спілкувались. Людина вже спала і бачила дивні сни. ДНК показала їх Нейрончику, там впорядковувалось все те, що викликало Емоції в Людини. Все це було в асоціативних образах згідно переконань людини. А ще був фон, він складався з таких самих асоціацій і відображав там і Віруса, і агента. ДНК і Нейрончик бачили Вірус таким, як він є – надзвичайник. Справжній цивільний воїн.

Поговорили вони і про ІПСО, коли Мозок та М’язи самі створюють собі прості перепони, долають їх і не бачать, що під носом твориться, не приносять користі в обміні, саморозвиток з перекосом, виконують просту функцію. Тоді це наче чужі серед свого середовища- багато непорозумінь стається. А все Вірус. Це він витер частину енергетичної сили і спрацьовували тільки первісні потреби. Поки йшло відновлення даних з підсвідомості, Мозок та М’язи могли виконувати лише дитсадовські навички.

А ще ДНК показала нові Стовбурові клітини. Жовто-блакитні. Вони світились особливим світлом, таким, що сягало Всесвіту.

- Бачиш скільки вже їх! Це завдяки тобі.

- А Система їх не знищить?

- Ні, Імунітет вже провів ідентифікацію, все Законно підготовлено. Прийде час і вони з’являться на світ новими людьми.

- Знаєш, я не любив Систему. Я не бачив того, що вона робила для мене.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍