Настя Коваленко - Щастя , Настя Коваленко

Концерт завершився бурхливими аплодисментами, але Лілія вже знала: сьогодні для неї все закінчиться. Вона зібрала свої речі та покинула залу, знаючи, що для багатьох це буде останній раз, коли вони чують її голос.

Після концерту Лілія сіла в таксі, яке мало доставити її до аеропорту. Вона подивилася на телефон. Єгор і Арсен обидва намагалися їй зателефонувати. Вона поглянула на повідомлення, що надійшли від них, і не відповіла. Ні один з них не міг зрозуміти, чому вона так раптово змінює своє життя, чому хоче покинути все, чому вирішила поїхати. Лілія не могла дати їм відповіді — не зараз. У неї була інша мета, важливіша за все, що залишалося в минулому.

Але перед тим як вирушити, Лілія знала, що їй треба побачити свого батька. Вона не могла залишити країну без прощання з ним. Він був тим, хто підтримував її навіть тоді, коли світ відвертався. Тому вона відправила повідомлення своєму менеджеру, що їй потрібно кілька годин, щоб поїхати до батька в лікарню.

У той момент, коли вона сиділа в машині, спостерігаючи, як місто швидко розмикається перед її очима, Лілія відчула спокій. Вона була готова рухатися вперед, залишаючи позаду всі ці важкі роки. І хоча від’їзд за кордон став для неї справжнім кроком до нового життя, вона все одно залишала частину себе тут — для батька, для своєї музики, для тих, хто вірив у неї.

Вона стояла біля дверей палати батька, поглядаючи на його спокійне обличчя. Її серце переповнювалося емоціями. Лілія знала, що він ніколи не зрозуміє до кінця її рішення, але вона зробила те, що повинна була зробити — вона вирушала за новим початком.

Побачивши його, вона схилилася, поцілувала його в чоло й прошепотіла:

— Я буду там, де мені буде краще. Спасибі за все.

Піднявшись, вона знову подивилася на батька, залишивши його в цій лікарняній палаті. І коли двері за нею зачинилися, Лілія зробила крок до нового життя.

Кінець.

Кінець