Амелія Ренальді - Життя, кохання та війна, Амелія Ренальді

Назару цього було достатньо.

— Добре. Чекаю від тебе новин.

Він вийшов з офісу, відчуваючи, як нарешті з плечей спадає один із тягарів.

Наступним пунктом була його компанія.

Назар піднявся в офіс, де його вже чекав Артем — їхній системний адміністратор, хлопець із гострим розумом і постійною іронічною усмішкою.

— Ну що, босе, кажуть, я сьогодні виконую важливу місію? — запитав Артем, ховаючи ноутбук у рюкзак.

— Саме так. Потрібно встановити програмне забезпечення для центру, де працює Софія.

— Це буде легко, якщо вони не використовують щось довоєнне, — пожартував Артем.

— Просто зроби, щоб усе працювало.

— Без проблем.

Назар узяв ключі від машини.

— Вирушаємо.

Він уже чекав моменту, коли зможе сказати Софії, що питання з технікою вирішене.

І, що найголовніше, вона більше не матиме справ із Олегом.

Це був ще один крок до того, щоб минуле більше не поверталося в їхнє життя.