Madlen Rivalle - Уява або життя, Madlen Rivalle

Чоловік, не кваплячись, дістав ручку та аркуш паперу.

Він тобі не допоможе, - хитро посміхнувся чоловік. Це вже не твої клопоти.

Хлопець поклав книгу і забрав аркуш. Розвернувся, не попрощавшись, покрокував до виходу.

Ще зустрінемося, - почулося сичання в слід.

Двері зачинилися.

***

Пройшло три дні, а Леві так і не з’явився. Ленз була де тільки можна, але це було схоже на пошуки голки у стозі сіна. Дівчина втратила всі надії, зненавиділа себе за той клятий годинник, за всі секрети, за своє прагнення зробити його людиною, вона б віддала все, тільки б він повернувся. Ночами їй не вдавалося заснути, Ленз плакала не знаючи, що їй робити.

Був вечір суботи, на вулиці розгортався справжній шторм. Дівчина сиділа на кухні з чаєм і думала, що їй робити далі. Невже з ним стало те ж саме, що і з Коліном. За вікном вдарила блискавка.

«Відчини» - почулося в її голові.

Ленз подивилася навколо, але поряд нікого не було. Батьки спали в своїй кімнаті. Грім ставав все сильнішим.

«Відчини двері, Ленз» - знову прозвучало.

Дівчина повільно підійшла до дверей, невпевнено повернувши ручку, відчинила. На порозі стояв Леві, змоклий і в руках у нього був темний зошит.