Ірина Кузьменко - Один постріл , Ірина Кузьменко

Подумала, а Джері розповів, що я йому погрожувала пістолетом, що навіть зробила декілька пострілів? Я хотіла відштовхнути Дана, але сили були нерівні.

— Ще раз дізнаюся про такі необдумані та божевільні дії, я особисто подам запит щодо твоєї депортації. Я не жартую.

Він продовжував обіймати мене й водночас погрожувати. Він не посміє цього зробити! У мене й так можуть виникнути проблеми з посольством, адже отримати дозвіл на проживання чи роботу є особистим зобов’язанням. Владислав Геннадійович офіційно влаштував мене на стажування в посольство, але на даний час у кав’ярні я працюю нелегально. Розуміла, що довго Владислав Геннадійович прикривати мою дупу не зможе. І питання зі спадщиною ще не вирішено. Потрібно терміново діяти, адже я дійсно можу вилетіти з країни в прямому сенсі цього слова.

Коли залишилася наодинці, зателефонувала Авалін, адже розуміла, що це вона про все розповіла Даніелю. Дівчина відразу почала вибачатися й говорити, що хвилювалася за мене. У мене не було бажання кричати на неї чи щось доказувати. Я прилягла на ліжко й подякувала їй за турботу.

— Авалін, я піду на нову роботу, але на цей раз благаю нічого не говорити Даніелю.

Ну що ж, відступати я не буду, якщо вже загрузла в цій багнюці, то буду далі продовжувати... і навіть якщо затягне на саме дно!

Даніель
 

Через мобільний телефон ми прослідкували, де знаходиться Мирослава. Це був покинутий причал. Швидко організував колег, але, як завжди, невчасно прибув і Грег.

— Даніелю, ти що надумав? — зупинив мене біля машини.

Я повернувся до колег, сказав, що все добре й скоро вирушаємо.

— У твої повноваження керувати такою операцією не входить! — фиркнув Грег.

— Грегу, звідки ти взагалі дізнався? — нахмурився. — Ніч на дворі, йди відпочивай. Всі питання вирішимо завтра! А зараз краще не стій у мене на дорозі.

Я відштовхнув його та сів у машину.

— Рушай! — наказав водію.

— Даніелю, беремо живими? — запитав один із колег.

— Звичайно! — нахмурив брови.

Джері був затриманий, але Мирослави поряд не було. Втекла? Я з полегшенням видихнув. Єдине правильне рішення зробила.

Коли Джері доставили у відділок, шеф та Ауріка вже були на місці. Шеф був злим, Ауріка сказала, що мої дії неправомірні, але коли Джері без примусу почав говорити, всі швидко змінили свою думку. Я вийшов із відділку, коли вже сонце світило. Закурив сигару. Сказане Джері збило з пантелику. Вероніка Авраменко була вагітною, але постає головне питання: у протоколах та в самій справі про це не йшло мови. Значить, документи хтось підробив? Найцікавіше, що Джері сам повідомив про вбивство Оллі та перевезення наркотиків із Колумбії. Тепер нехай шеф організовує затримання, а я поспішив до Мирослави.

— Даніелю! Почекай!

З відділку вибігла захекана Ауріка.

— Що?

— Даніелю, я хотіла підняти справу Вероніки Авраменко. Вона знищена!

— Чорт! Є думка, хто саме міг це зробити?

Ауріка напружилася.

— Всі протоколи та документи по справі робив Грег.

— От лайно! — закурив ще одну цигарку.

— Дане, Грег не відповідає на телефонні дзвінки. До нього вже поїхав наряд поліції.

— Ауріко, тепер Джері — важливий свідок!

Якщо Грег замішаний у цій справі, вже його слід простиг. Він знищив справу Вероніки, знає те, що ми затримали Джері.

Викинув сигарету й поспішив до дівчини.