Владислав Едуардович Теліпко - Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення.

5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2005р. № 2875-ІV)

1. Суд касаційної інстанції у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом 5 днів після складення суддею-доповідачем доповіді по справі вирішує питання про передачу справи на розгляд складу судової палати, тобто про допуск справи до касаційного розгляду.

2. Суддя-доповідач на попередньому судовому засіданні доповідає колегії у складі трьох суддів про свої висновки у справі та вносить відповідні пропозиції.

Якщо суддя-доповідач виявив, що відсутні підстави для скасування рішення (тобто не встановлено незаконності оскаржуваного судового рішення) і судова колегія погодилась з цією думкою, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

За наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення, суд скасовує рішення. Відповідно до ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, з підстав:

1) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі;

2) порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

3. За наслідками попереднього розгляду справи в касаційному провадженні може бути прийняте одне з таких рішень: 1) про відхилення касаційної скарги; 2) про скасування судового рішення; 3) про призначення справи до судового розгляду.

Справа призначається до судового розгляду, якщо наведені у касаційні скарзі доводи дають підстави вважати, що має місце порушення норм матеріального або процесуального права при вирішенні спору, але не має обставин, які є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Ця норма є винятком із загального правила, наведеного у ч. 1 ст. 19 ЦПК, за яким рішення (ухвала) суду постановляється більшістю голосів суддів.

Про допуск справи до касаційного розгляду або про відмову в допуску суд постановляє ухвалу, яка підписується всім складом суду й оскарженню не підлягає.

4. Справа, яка допущена до касаційного розгляду, передається судді-доповідачу, який провадить її підготовку до судового розгляду. До змісту підготовки входить виготовлення доповіді, в якій викладаються обставини, необхідні для постановлення рішення суду касаційної інстанції. Виготовлена доповідь передається колегії суддів касаційного суду, які будуть розглядати справу у касаційному порядку, а справа призначається до розгляду, про день, час і місце якого повідомляються особи, які беруть участь у справі.

5. Суд касаційної інстанції приймає рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги і залишення рішення без змін або про скасування рішення суду без участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, позбавлені можливості доводити у касаційному суді переконливість своїх доказів, що гарантовано п. 4 ст. 129 Конституції України.

На практиці важко перевірити, чи дійсно відбулося засідання колегії суддів у нарадчій кімнаті, чи це відбувалося так, що суддя-доповідач обійшов своїх колег-суддів і одержав їх підписи на підготовленому документі. Тому вимога про попереднє засідання, яка відбувається без сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, має формальний характер та суперечить, на нашу думку, конституційним гарантіям прав особи у сфері судочинства. Водночас норма про те, що справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку, певним чином компенсує зазначене положення.

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п’яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2005р. № 2875-ІV)

1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні, яке провадиться в приміщенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. В судове засідання ні скаржник, ні особи, які брали участь у справі, не викликаються. На думку низки