Джон Кехо - Квантовий воїн

Вона знову й знову безуспішно намагається вгадати його ім’я і зрештою дізнається його від одного гінця. Щойно промовивши ім’я Румпельштільцхена, вона руйнує його силу та стає вільною.

Часто в казках криються психологічні істини, і ця розповідь, безумовно, змальовує ту владу, яку темна тінь має над нами. І ми так само, як і героїня казки, щойно дізнаємося ім’я цієї тіні, звільнимося від її сили.

Коли я дізнався про переконання, яке приховувала моя темна тінь, то вийшов з-під її підсвідомого контролю. Мені все ще необхідно було змінити її й позбавити влади наді мною, але це вже було легко зробити. Я одразу ж розпочав перепрограмування, формуючи ті нові переконання щодо стосунків і жінок, які в майбутньому прагнув до себе притягнути. Уже не мав сумнівів, що тепер притягуватиму когось дуже особливого. У той життєвий момент мій зв’язок із павутинням був дуже міцним, а бажання — цілком зрозумілим. Залишалося тільки одне питання: хто ж це буде?

Я почав програмувати себе, що ця жінка матиме три важливі якості, які назвав «трьома С». У моїй проекції ця жінка мала світлий розум, була сексуальною і прагнула до самопізнання. Десь за півроку я зустрів найдивовижнішу у світі жінку — сексуальну, зі світлим умом і жагою до самопізнання. Окрім цих трьох С, у неї були ще дві додаткові С, тож загалом вона мала п’ять чудових рис. У неї був світлий розум, вона була сексуально приваблива, жадала самопізнання, мала сучасний погляд на світ (бонус), а остання С змусила мене розсміятися. Її звали Сильвія. Розуміючи, як працює підсвідомість, ви можете собі уявити, як я здивувався, коли дізнався, що її ім’я також починається з літери С. Але саме так працює наша підсвідомість. Вона зосередилася на літері С, тому що на ній зосередився я, і дала мені два додаткові бонуси. Звісно, цього разу мені не довелося розривати стосунки — на зміну старому тіньовому переконанню (що відносини з жінкою небезпечні) прийшли нові, тож тепер, майже двадцять років по тому, ми щасливі в шлюбі і я кохаю свою дружину ще дужче, ніж у день весілля. Якби я не помітив цього переконання й не виправив його, цього б ніколи не сталося.

Нещодавно розмовляв з однією жінкою, яка хотіла взяти участь у моїй п’ятиденній «Програмі пробудження». Під час бесіди вона розповіла мені історію, яка ще раз підкреслює, наскільки важливо давати своїй підсвідомості дуже чіткі, недвозначні вказівки. Вона працювала інженером-механіком і прагнула притягнути до себе багато грошей, тож дала своїй підсвідомості таку афірмацію: «Я бачитиму у своєму житті все більше й більше грошей». Це була її щоденна мантра, яку жінка повторювала щодня протягом чотирьох місяців.

Минуло чотири місяці, але, здавалося, це твердження так і не працювало. Насправді ж вона за цей час влаштувалася на нову роботу, характер якої чудово відображав ту афірмацію, хоча й не так, як би їй того хотілося. Тепер жінка працювала в державній установі, де слідкувала за друком національної валюти. Вона буквально бачила перед собою дуже багато грошей. «Не цього я очікувала», — сказала вона сміючись, але це чергове свідчення того, як саме працює наша підсвідомість.

Ці приклади ще раз наголошують на тому, чому одна з міфічних назв свідомості — Страж воріт до підсвідомості. Коли тепер ми збагнули ту величезну силу візерунка переконання, що резонує в нашій підсвідомості, то нарешті побачили, наскільки важливо пильно стежити за тим, щоб у цьому двигуні маніфестації перебували виключно найкращі переконання, що сповнюють нас силами. Тіньова криза і тіньова гра

Мені пощастило, що мій тіньовий візерунок розриву стосунків став для мене таким очевидним. Не завжди все вдається так легко. Однак цього можна досягти, якщо аналізувати своє життя, спостерігати за візерунками та охоче виконувати таку необхідну для нас роботу над власним внутрішнім світом. Тіньова робота завжди приносить плоди, а наші тіні повсякчас намагаються встановити з нами контакт. Однак ми часто не маємо бажання виконувати цю роботу, поглянути на себе збоку та зробити у своєму житті необхідні зміни. Зазвичай ми звертаємося до своєї тіні лише тоді, коли якесь лихо чи трагедія змушують шукати відповіді на виниклі запитання. Саме тому особистісна криза приносить нам користь: сум’яття змушує проявитися як світлу, так і темну тінь. Це можливо, лише коли ми готові в такій ситуації щиросердно поглянути на самих себе, але зазвичай, коли з нами трапляється якесь лихо, реагуємо зовсім не так. Найчастіше шукаємо швидкого рішення, яке дозволить знову повернутися до нормального плину подій. Та після життєвої кризи все навряд чи повернеться на свої місця. Головна мета цієї тіньової кризи — необхідність змін. Потрібно привнести у своє життя щось нове або ж пожертвувати чимось старим. Суть тіньової роботи полягає в народженні або ж смерті. Коли ми переживаємо кризу, потрібно запитати себе: що слід змінити у житті? Як я можу наповнити цю ситуацію іншою енергією? Тіньова робота передбачає необхідність справжніх змін у житті. Такі правила тіньової гри: ми завжди запитуємо себе про те, що саме повинні породити (матеріалізувати) або вбити (змінити чи позбутися). Нам завжди доводиться чимось жертвувати.

Ми зчаста неправильно розуміємо суть цієї жертви. Вона здається чимось неприємним, хоча насправді це просто обмін енергією. Наприклад, ми жертвуємо своїми п’ятнадцятьма доларами, щоб подивитися фільм у кінотеатрі. Ми жертвуємо переглядом якоїсь телепрограми або відеогрою, аби позайматися в спортзалі і бути в хорошій фізичній формі. Така жертва дозволяє переспрямувати енергію на щось інше. Ми повинні знати, що саме маємо робити на цьому тіньовому шляху. Маємо бути готові піти з мечем на те, що більше не служить нам.

Часто ми жертвуємо неправильними бажаннями та звичками, і це йде нам на користь. Для того щоб рухатися вперед, ми подекуди жертвуємо ледачістю, жалістю до себе чи навіть амбіціями. Ми жертвуємо застарілими переконаннями, неефективними звичками та якостями, що не служать нам так, як треба. На зміну старому способу життя приходить новий, і наші пріоритети змінюються. Тіньова гра схожа на танок, у якому ми безперервно кружляємо по всьому майданчику — то вперед, то назад. Тут немає прямої лінії на шляху до чітко визначеного орієнтира. Ця гра нелогічна й може доводити до безумства, проте нам на допомогу приходять інші наші частини. Ми інтуїтивно, навпомацки рухаємося далі, нічого не знаючи, аж доки зрештою не розберемося в тому, що відбувається, але завжди отримуємо винагороду за свої старання. Поява як світлої, так і темної тіні —