Ондржей Секора - Муравлик Ферда, Ондржей Секора

class="p">— Ух! Оце була дорога! — сміялися молоді, обтрушуючись. — Хто б подумав, що у Ферди ми побачимо таке.

І коли б Трумбелінек не виказав, що то Куриголоско схопив молодят за плече й Ніженька лив їм за комір воду, були б вони думали, що бачили справжні чари під землею.

НА КІНЕЦЬ ПРО МАТЕМАТИЧНІ ПРИКЛАДИ

Якби ви бачили, що було потім! Чутки про Фердину веселу дорогу полетіли по околицях швидше, ніж пух із кульбаби. Скоро до мурашника посунули цілі юрби молодят.

«Фердо, будь ласка, ми тебе знаємо, пам’ятаєш, тоді біля ставка...»

Або:

«...тоді біля жовтого камінця...»

Або:

«...тоді, коли пішов дощ, ми зустрілися...»

Кожен заявив, що знає Ферду, й усі хотіли одного:

— Просимо тебе, чи не міг би ти й нас так гарно повозити?

Ферді — хоч розірвися. Він улаштовував весільну подорож усім.

І задарма. Навіть прибудував ще одну кімнату з велосипедом і годував там малят. До стовпчика було прив’язано велосипед. Навколо стояли голодні малята, а на велосипеді сидів Ніженька, їздив по колу й годував малих медом. Це всім сподобалось! Чужі мурашки заведуть таке і в своїх мурашниках.

Трумбелінек першого дня хотів сам роздавати мед, але впав і так вимазався в мед, що діти потім аж два дні його облизували.

— А найменшим ти нічого не покажеш?

Аякже! І найменших Ферда повозив. Але для них він приготував ще одну несподіванку. Поставив у одній кімнаті дошку з неправильно розв’язаним прикладом, а біля дошки — покаране малятко, яке так розв’язало той приклад. Кожний, хто дивився на дошку, жахався.

Звичайно, Ферда знав, кому це треба показати, його учні теж жахнулися. Так полічити!

Після цього всі малюки добре вчилися! І це було їм не важко. Адже вони були Фердині вихованці.

Ким вони стали потім? Найкращими робітниками. Все вони будували, все вміли, все лагодили. Кожен з них зробив щось добре, кожен з них щось гарне придумав. І всі вони носили крапчасті червоні хустинки.

— Мурашечко, ти часом не Ферда Муравлик?

— Так.

— А ти?

— Я теж Ферда Муравлик.

— Не жартуйте, адже не можете ви обидва бути справжні Ферди!

— Але й справді всі ми Ферди! Хіба не бачите? Все ми вміємо, все будуємо, все лагодимо...

Ач які! Я знаю, що ви все вмієте, але я шукаю Ферду Муравлика, того, єдиного.

Допоможіть мені, діти, шукати. Ніяк не можу знайти його. Коли побачите в лісі якогось муравлика, спитайте в нього. Але будьте уважні — мурашки тепер хитрі, шибеники, і як не мають на шиї хустинки, то напевно вам скажуть, що залишили її удома, аби не забруднити.

А ще кожен буде хвалитися тим, що все вміє, все полагодить, усе принесе й усе придумає.

Але того Ферду ви легко пізнаєте між ними.

Бо той усе зуміє вдвоє краще.

Я це знаю.

СПРИТНИЙ МУРАВЛИК

СПЕРШУ ПРО ХЛОПЧИКА, ЩО ЙШОВ ЛІСОМ_5

ПРО САНЧАТА НА МУРАШНИКУ ТА ПОРОЖНЮ КОРОБОЧКУ_7

ПРО ТЕ, ЯК ФЕРДА ПОПАВ ПІД ДОЩ І ЯК СЛИМАК ЙОГО ВИЛАЯВ_9

ПРО ТЕ, ЯК СЛИМАК СЕРДИВСЯ ЩЕ ДУЖЧЕ, А ЖУК-СТРИБУНЕЦЬ ЙОМУ ГУКАВ: «КУДИ ЦЕ ВИ ТАК ПОСПІШАЄТЕ, ДЯДЕЧКУ?»_12

ПРО ТЕ, ЩО СОНЕЧКУ ДО ВПОДОБИ, АЛЕ ПРО ЩО ТРЕБА СПОЧАТКУ ПИТАТИ В МАТУСІ_17

ПРО ТЕ, ЯК У ЦВІРКУНА НЕ ГРАЛО РАДІО І ЯК ПАНІ ЛІСОВА КОЗАЧИХА БЕНТЕЖИЛАСЬ_19

ПРО ЖУКА ТОРБИНКУ Й ПРО ТЕ, ЯК ЗАКИДАТИ АРКАН_23

ЯК ПРИРУЧАЮТЬ ДИКОГО КОНЯ, ЩОБ ВІН СТАВ СЛУХНЯНИМ_28

ЯК ПАННА СОНЕЧКО ВЕСЬ ЧАС ВЕСЕЛИЛАСЯ, А НА МУРАВЛИКА НАВІТЬ І НЕ ГЛЯНУЛА_30

ПРО НАЙКРАЩІ ІГРАШКИ ДЛЯ МАЛЯТ_33

ЯК КОМАРІ АПЛОДУВАЛИ МУРАВЛИКОВІ, А ПАННА СОНЕЧКО БУЛА ОБРАЖЕНА_39

ЯК СЛИМАКОВІ СПОДОБАЛОСЬ, КОЛИ ФЕРДА ЧУХАВ ЙОМУ СПИНУ_43

ЧОМУ ВЕЛЬМИШАНОВНА СКАРЖНИЦЯ ДМУХАЛА НА КУЛЬБАБУ ТАК ОБЕРЕЖНО_45

ЯК ЖУКУ БРОНЗІВЦІ НЕ ВДАЛАСЯ РАДІОПЕРЕДАЧА_47

ЩО Ж, ВЛАСНЕ. СТАЛОСЯ?_51

ПРО ВЕЛИКИЙ НІЧНИЙ БАНКЕТ_53

ПРО ВЕЛИКІ ЧАРОДІЙСТВА ПАВУКА ПОДОРОЖНИКА Й ПРО РОЗЛУКУ З ФЕРДОЮ_56

МУРАВЛИК НА СЛУЖБІ

ФЕРДА НА ЧУЖІЙ РОБОТІ

ЩО ПОБАЧИВ СПРОСОННЯ ФРАНТІШЕК_63

ПРО НАЙГОЛОВНІШЕ МИ ЗАБУЛИ_66

ЩО ЗРОБИМО З ПОЛОНЕНИМ?_68

НАМ ТРЕБА ПОДИВИТИСЯ НА ОДНОГО ДЯДЬКА _69

ЯК ДЯДЬКО ДЖМІЛЬ БИВСЯ ОБ ЗАКЛАД_71

ПРО ТЕ, ЯК ДАРЕМНО ПРИЇХАЛИ ПОЖЕЖНИКИ_73

ЯК НЕ МОЖНА ПОВОДИТИСЯ З РУШНИЦЕЮ_76

ЯК НЕ МОЖНА АПОРТУВАТИ_78

ПРО ТЕ, ЯК ФЕРДА ДОПОМАГАВ ПОЛЮВАТИ, Й ПРО ЛИХУ НАРЕЧЕНУ_79

ЯК ФЕРДА ПОМПУВАВ У ПЛАВУНЦЯ Й СЛУХАВ ВІРШИКИ_81

ПРО ПЕРЕВДЯГНЕНИХ ДРУЗІВ І ПРО ТЕ, ЯК РОЗІРВАЛО ПОМПУ_85

ПРО ГРІЗНУ КОМАШИНУ ПОТВОРУ_88

ЯК ЖАХЛИВА ПОТВОРА ГОСТРИЛА ЗУБИ НА МУРАШОК_92

ПРО МАЛИХ ДІТЕЙ, ЩО БУДУВАЛИ ПІД ВОДОЮ ХАТКИ_97

ЯК ФЕРДА РОЗПОВІДАВ КАЗКИ_100

ПРО ТЕ, ЩО КОЛИСЬ ПОБІЛЬШАЛО ХРУЩІВ_101

ЯК ГУСЕНИЧКА ПЛЕЛА СОБІ ПЛАЩ_104

ПРО БЛОХУ, ЩО ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ХЛОПЧИКА_109

ЧОМУ ВСІ ХОТІЛИ, ЩОБ ЇМ БУДУВАВ ФЕРДА_112

ПРО НАЙСЛАВНІШИЙ ДЕНЬ НЕТЛІВ, ДОРОГИХ ГОСТЕЙ І ВИШУКАНІ ЗАБАВИ_114

ФЕРДА В МУРАШНИКУ

ПРО НЕВІДОМИЙ ТАЄМНИЧИЙ КОРАБЕЛЬ_121

ПРО ДУРИСВІТКУ БДЖОЛУ ТА ПРО ЛИЦАРЯ, ЩО ХОВАВ КУЛЬКИ СОБІ ЗА ОБЛАДУНОК_124

ПРО ТЕ, ЯК ВОРОГ НАПАВ НА МУРАШНИК_127

НАВІЩО ФЕРДІ БУВ ПОТРІБНИЙ АРКАН_131

ПРО ЗЛУ БАБУ-ЯГУ, ЯКА ДІСТАЛА ПО ЗАСЛУЗІ_135

ЯК, ВЛАСНЕ, НАРОДЖУЮТЬСЯ МУРАШЕНЯТА_139

ОЙ ЛЕЛЕ! У НАС МАЛО МОЛОКА_142

ПРО ВЕЛИКІ БОЇ З БИКАМИ_144

ПРО ТЕ, ЯК НАРЕШТІ ВСІ МУРАШИНІ КОРОВИ СПОКІЙНО ЖУВАЛИ_148

ПРО ЛІФТ, ЩО ЇЗДИВ УГОРУ Й УНИЗ_149

ТРУМБЕЛІНКУ, УТІКАЙ, ЗА ТОБОЮ – РОГАТИЙ_151

СТАЛАСЯ КРАДІЖКА, АЛЕ КУРИГОЛОСКО В ТОМУ НЕ ВИНЕН_154

ХТО ЗВЕЧОРА ПЛАЧЕ, ТОЙ УРАНЦІ СКАЧЕ_156

ПРО СТАРУ КОРОЛЕВУ_159

ЯК ТРУМБЕЛІНЕК ЛІТАВ У ПОВІТРІ_162

ПРО ТЕ, ЧОМУ ДІТИ НЕ ПІШЛИ ДО ШКОЛИ_164

ЯК ГОТУВАЛИСЯ ДО ВЕСІЛЛЯ Й ЩО ПОТІМ СТАЛОСЯ_167

ПРО ВЕЛИКУ ФЕРДИНУ ТАЄМНИЦЮ, ЯКУ ТРУМБЕЛІНЕК ПОТІМ ВИКАЗАВ_171

НА КІНЕЦЬ ПРО МАТЕМАТИЧНІ ПРИКЛАДИ_175

ДЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

СЕКОРА ОНДРЖЕЙ

МУРАВЛИК ФЕРДА

(На украинском языке).

Редактор Г. М. Пашко, Художній редактор В. Ю. Тернавський. Технічний редактор С. М. Клокова. Коректор