Тетяна Сергіївна Коханюк - Системне тлумачення кримінального закону

href="#n246" title=" Бойко А. И. Система и структура уголовного права: в 3-х т. — Т. Ш: Структура уголовного права и его идентификация в национальной юриспруденции / А. И. Бойко. — Ростов н/Д: Изд-во СКАГС, 2008. — С. 215. ">[246].

До горизонтальних міжгалузевих зв'язків можна віднести зв'язки з галузями цивільного та адміністративного права. Такі міжгалузеві зв'язки, проте не кримінального закону, а кримінального права, стали предметом дослідження російського вченого Н. Пікурова[247].

Д. Гончаров зв'язки матеріального і процесуального законодавства називає предметно-системними і пояснює, що це такі зв'язки, які встановилися між суспільними відносинами, котрі становлять предмет правового регулювання кримінального і кримінально-процесуального законодавства, що виявляються в спрямуванні кримінально-процесуальних відносин на реалізацію в необхідних випадках кримінально-правових відносин[248].

Прибічники іншої позиції погоджуються з існуванням взаємозв'язку положень кримінального та кримінально-процесуального закону, проте зауважують, що він не є таким, як трактують його інші науковці, а саме: процесуальне право не є наслідковим щодо матеріального права[249].

Водночас Є. Письменський, О. Черданцев вважають, що кримінально-виконавчі та кримінально-процесуальні правовідносини є похідними від кримінально-правових і співвідносяться з ними як форма і зміст[250].

В. Божьєв та Е. Фролов ключове місце у взаємозв'язку кримінально-правових норм та норм кримінального процесу надають нормам кримінального закону, адже саме кримінально-правові відносини можуть стати передумовою виникнення кримінально-процесуальних відносин[251].

Схожої позиції дотримуються і М. Палій та Є. Назимко, які зауважують на те, що якби не було кримінального права, то кримінально-процесуальне було б безпредметним[252].

О. Бойко ж зауважує, що галузь кримінально-процесуального права недавно виокремилась з кримінального права, а тому донині має потребу опиратись на регулювальні можливості основної чи первинної галузі[253].

Отже, юридична сила кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законів є однаковою, хоча кримінальний процесуальний та кримінально-виконавчий є похідними щодо кримінального закону.

До горизонтальних міжгалузевих зв'язків слід віднести зв'язки кримінального закону з такими галузями законодавства, як цивільне, адміністративне, екологічне, податкове, оскільки кримінальний закон регулює ті ж відносини, що і зазначені галузі. Зазвичай з цими галузями законодавства взаємодіють приписи Особливої частини кримінального закону, на що зауважують такі науковці, як М. Бару, О. Бастрикіна, Ю. Баулін, А. Безверхов, В. Борисов, Л. Кривоченко, В. Лук'янов, Н. Пікуров та інші.

Зв'язки субординації, координації. На думку В. Афанасьєва, структурні зв'язки бувають координаційними (забезпечують упорядкованість компонентів одного рівня організації) і субординаційними (спрямовані на підпорядкування компонентів різних рівнів)[254].

Отже, структура соціальної організації характеризується такими типами відносин компонентів, як субординації та координації.

Як відомо, субординація (пізньолатинське subordinatio, від лат. sub — під і ordination — упорядкування, приведення в порядок, організація) — вид службових відносин, що передбачає обов'язковість для нижчої за рангом (посадою, званням) службової особи виконання рішень (наказів) і вимог вищої особи, а також дотримання у цих правовідносинах правил службової дисципліни, етики і відповідальності.

В юридичній науці і практиці термін «субординація» використовується також для характеристики взаємовідносин між органами управління нижчого і вищого рівнів та взаємозв'язків (ієрархії) нормативно-правових актів різної юридичної сили: законів, указів Президента України, постанов Уряду тощо[255].

Координація (пізньолатинське coordinatio, від латинського co… — префікс, що означає спільність, сумісність, і ordination — упорядкування) — узгодження, поєднання, приведення до певного порядку чи відповідно до поставлених завдань частин чогось (понять, дій, речей тощо). Є функцією соціального управління, яка полягає в узгодженні, впорядкуванні різних частин системи