Зигмунд Фрейд - Вступ до психоаналізу

і в гадці не мав надати цій особливості загального характеру і зробити її наріжним каменем тлумачення сновидь. Неважко здогадатися, що перешкодило їм у цьому, і згодом ми розглянемо це питання.

А тепер погляньте, скільки інформації ми майже без труднощів здобули, звернувшись до дитячих сновидь! Ми дізналися, що сновиддя виконує функцію охоронця сну; що його зумовлюють дві конкурентні тенденції, причому одна з них — потреба спати — незмінна і стала, а друга прагне погамувати якийсь психічний подразник; що сновиддя — важливий психічний акт і його двома головними рисами є задоволення бажань і галюцинаційні переживання. А тим часом можна вже майже забути, що ми вивчаємо психоаналіз. Окрім проведення паралелей із хибними діями, наша робота не мала якогось особливого психоаналітичного відбитку. Кожен психолог, що нічого не знає про психоаналітичні гіпотези, погодився б із таким поясненням дитячих сновидь. Чому жоден з них не зробив цього досі?

Якби всі сновиддя належали до інфантильного типу, наша проблема була б вирішена, наше завдання — виконане, і не треба було б ні розпитувати сновидця, ні посилатися на неусвідомлене, ні вдаватися до методу вільних асоціацій. А тепер очевидно, що саме в цьому напрямі нам і слід вести далі свою роботу. Ми вже не раз переконувались: риси, які ми були схильні вважати за загальні, згодом були підтверджені тільки щодо певних типів і обмеженої кількості сновидь. Тому тепер нам треба пересвідчитись, чи загальні риси, виявлені на основі дитячих сновидь, більш сталі, ніж попередні, чи слушні вони й для неясних сновидь, у явному змісті яких не можна добачити ніяких зв’язків із бажаннями, що зосталися після минулого дня. Ми гадаємо, що ці, інші сновиддя зазнають іще більшого перекручення і тому не слід одразу братися пояснювати їх. Крім того, здогадуємось, що для пояснення таких перекручень нам придасться психоаналітична техніка, без якої можна було обійтися, витлумачуючи дитячі сновиддя.

Є, проте, ще один клас сновидь, які не зазнають перекручень і в яких, як і в дитячих сновиддях, дуже легко розпізнати задоволення бажань. Це сновиддя, що їх протягом усього життя спричиняють могутні фізіологічні потреби: голод, спрага, статевий потяг; тут перед нами задоволення бажань як реакція на внутрішнє соматичне подразнення. Приміром, у дівчинки, вік якої один рік і сім місяців, я зареєстрував сновиддя, що складалося зі своєрідного меню з додатком її власного ім’я (Анна Ф., суниці, полуниці, яєчня, каша) і було реакцією на день вимушеного голодування внаслідок розладу травлення, спричиненого якраз тими ягодами, що двічі являлись уві сні. Водночас її бабусі — в сумі їм обом уже виповнилося сімдесят років — того самого дня теж довелося голодувати, бо їй не давала спокою мандрівна нирка, і вночі їй приснилося, ніби її запросили в гості й пропонували там найласіші шматки. Спостереження на в’язнях, яких морили голодом, і на людях, що в подорожах та експедиціях зазнавали всіляких злигоднів, свідчать, що за таких обставин їм увесь час сниться, ніби вони задовольняють свої потреби. Приміром, Отто Норденшельд у своїй книжці «Антарктика» (1904 р.) пише про команду, яка зимувала разом з ним (т. 1, с. 336 і далі): «Наші сни дуже виразно свідчили про наші найпотаємніші думки, ще ніколи наші сновиддя не були такі яскраві й численні, як тепер. Навіть ті наші товариші, котрим звичайно сни снилися дуже рідко, тепер щоранку, коли ми обмінювались останніми здобутками в тому світі фантазії, розповідали довгі пригоди. В усіх сновиддях ішлося про зовнішній світ, що лежав так далеко від нас, але часто траплялись і такі, які стосувалися наших теперішніх обставин... страви й напої були зрештою віссю, круг якої найчастіше оберталися наші сновиддя. Один з нас, котрому вночі найбільше щастило ходити на пишні учти, страшенно тішився, коли вранці міг розповісти нам, що спожив обід із трьох страв; іншому снився тютюн, цілі гори тютюну; ще іншому — корабель, що під усіма вітрилами випливав на чисту від криги воду. Заслуговує на згадку ще один сон: приходив листоноша з листами і докладно пояснював, чому так довго барилися листи: він неправильно адресував їх, і тільки з дуже великим клопотом йому пощастило повернути їх назад. Звичайно, відбувались у снах і інші неможливі речі, але в усіх сновиддях — і в тих, що я бачив сам, і в тих, про які я чув, — мене вражав брак фантазії. Якби ми записали ті всі сновиддя, вони б становили великий інтерес для психології. Неважко уявити, як чекали ми сну, бо кожному з нас він пропонував те, чого ми найдужче прагли». Ось іще одна цитата, з Дюпреля: «Мунго Паркові, що під час однієї експедиції до Африки майже помирав від спраги, безперестанку снилися багаті на воду долини і луки його батьківщини. Тренкові, вимореному голодом у шанцях під Маґдебурґом, снилися щедрі трапези, а учасникові першої експедиції Франкліна Джорджеві Бекові, коли він після страшних знегод мало не помирав з голоду, всяк­час снилися ситі обіди». Тому, хто після спожитої вечері зі щедро приправлених страв уночі відчує спрагу, ще й як може приснитися, ніби він п’є. Звичайно, вгамувати сильний голод чи спрагу через сновиддя — неможлива річ; після таких сновидь людина прокидається зі спрагою і мусить іти на пошуки справжньої води. Практична вага сновиддя в цьому випадку невелика, та все ж очевидно, що його мета полягала в захисті сну від подразника, який спонукав прокинутись і діяти. Коли інтенсивність таких фізіологічних потреб невелика, сновиддя, що нібито задовольняють їх, часто виконують свої функції.

Коли виникає статевий подразник, сновиддя так само задовольняє його, але при цьому виявляються особливості, на які варто звернути увагу. Оскільки статевому інстинктові певною мірою притаманна більша незалежність від об’єкта, ніж голодові чи спразі, задоволення у сновидді з полюцією може стати реальним, а внаслідок певних труднощів у відносинах з об’єктом (про них ми скажемо згодом) дуже часто трапляється, що це реальне задоволення все-таки часто поєднане з неясним або перекрученим змістом сновиддя. Ця властивість сновидь із полюціями обертає їх, як зауважив О. Ранк, на цілком придатний об’єкт для вивчення перекручення сновидь. До того ж в усіх сновиддях, спричинених потребами і властивих дорослим людям, окрім самого задоволення, є й щось інше, що походить із суто психічних джерел подразнення, і для його розуміння потрібне тлумачення.

До речі, ми аж ніяк не стверджуємо, ніби збудовані за інфантильним типом сновиддя з задоволенням бажань трапляються в дорослих лише як реакції на вже названі імперативні потреби. Адже нам відомі ще й короткі та ясні сновиддя цього типу, спричинені певними домінантними ситуаціями, отже, безперечно породжені психічними подразниками. Приміром, сни нетерпіння, коли хто надто переймається готуванням до подорожі, до важливої для нього театральної вистави, до лекції або візиту, і йому сниться, ніби всі його сподівання справдилися завчасу, тобто за ніч до реальної події він уже досягає мети своєї подорожі, відвідує театр, розмовляє з приятелем, якого мав провідати. Або, цілком слушно так названі, комфортні сни, коли людині, яка хоче ще спати, сниться, ніби вона вже підвелася, вмивається або сидить у школі, тоді як насправді вона й далі спить, охочіше прокидаючись уві сні, ніж у реальному житті. Бажання спати, що, як ми дізналися, щоразу бере участь в утворенні сновидь, у цих сновиддях проступає явно і постає