Prosto Chelovecek - Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek

ГЛАВА 28. ПИЛ ВОГНЮ.

Прокляття Вершника Без Голови було зняте, а Спис Лонгина знову зібрали докупи та сховали в сейф. Наступною реліквією, яку чародійкам потрібно було здобути, став Пил Вогню.

Меч Екскалібур дістала Фібі, переборовши в собі жагу до влади. Меч Годрика Ґрифіндора здобула Пайпер, адже була готова пожертвувати своїм життям заради сестер. Перстень Графа Дракули дістала Прю, перемігши безсмертного вампіра на дуелі. Попіл Фенікса отримала Пейдж, віддавши свою кров, щоб врятувати світлоносця, і перемогла ним Голема. Спис Долі, або Спис Лонгина, здобув Дін Вінчестер, тричі жертвуючи життям свого брата.

На шляху чародійок завжди стояв Гаргуль, що посилав своїх Морокунів за реліквіями. Але він не врахував однієї важливої деталі – здобути реліквії могли лише відьми. Тому всі його спроби зазнали краху. Морокуни, яких він посилав, були знищені чародійками і потрапили в Пекло, їхні імена з’явилися на сторінках "NEKRUSNEMIKON" – книги, що належала Гаргулю і дозволяла йому відстежувати своїх підданих.

Наступним завданням чародійок було здобути Пил Вогню.
– Тож… – сказала Пайпер. – Куди цього разу доведеться вирушити? І чиє життя потрібно буде пожертвувати?
– На край світу? В Пекло? – припустила Фібі.
– Ні туди, ні туди, – відповів Старійшина. – Пил Вогню зберігається у гриві Кошмара – Морокуна, що навіює людям страшні сни і живиться їхніми страхами.
– Тобто… в гриві? – перепитала Пейдж. – Це той самий Кошмар, що приходить у снах?
– Так, – підтвердив Леон. – Істоти, подібні до нього, зустрічаються в міфах різних народів. Хоча вони мають різне походження і вигляд, їхні здібності завжди однакові. Кошмар виглядає, як чорний кінь, а зустріч із ним віщує або загибель, або нескінченні нічні жахіття.

Тим часом Гаргуль був розлючений. Жодна з реліквій не потрапила до нього, всі Морокуни зазнали поразки, а відьми досі залишалися живими.
– Треба знайти спосіб перехитрити їх або знищити раз і назавжди, – пробурмотів він сам до себе.

Кімнату огорнув сірий туман, і перед Гаргулем постав Азазель – демон вищого рівня. Він був високим і широкоплечим, із коротким сивим волоссям. Його обличчя перетинав глибокий шрам, що спотворив одне око, замість якого було скляне.
– Хазяїне, – звернувся Азазель. – Дозвольте скористатися "NEKRUSNEMIKON", щоб воскресити Тріаду. З їхньою допомогою ви зможете знищити цих Зачарованих раз і назавжди.
– Це можливо, – задумливо відповів Гаргуль. – Але для цього потрібна кров однієї з роду Зачарованих. Де її дістати?
– Шарлота Уоррен – нащадок Зачарованих, – сказав Азазель. – Її кров ідеально підійде для ритуалу.
– Тоді ти цим і займешся, – наказав Гаргуль. – А я тим часом знайду інші інгредієнти – кропиву, віск, пижмо і чашу.

Азазель зловісно посміхнувся:
– Чародійки, дізнавшись, що Шарлота в нас, спробують її врятувати. Можемо обміняти її життя на всі їхні реліквії.
– Дій, – відповів Гаргуль. – Візьми найкращих Морокунів і приведи Шарлоту сюди.
– Буде зроблено! – промовив Азазель і розчинився в повітрі.

Азазель разом із чотирма Морокунами перенісся в місто Еола, 1825 рік. Вони зайшли до невеликої аптеки, де працювала Шарлота Уоррен.
– Добрий день, – привіталася дівчина. – Чим можу допомогти?
– Ти можеш допомогти, – прохрипів Азазель. – Нам потрібна кров представниці роду Зачарованих. В’яжіть її.
– Метью! – встигла крикнути Шарлота, коли Морокуни швидко схопили її й затисли їй рот.

Раптом аптеку осяяло яскраве світло – перед ними постав світлоносець.

Азазель не зволікав – вихопив арбалет і пустив отруєну стрілу. Вона пронизала плече Метью і застрягла в стіні.

Шарлота з усієї сили вкусила Морокуна, який закривав їй рот, і закричала:
– Відправляйся в Школу Магії й знайди моїх…!

Та не встигла вона закінчити фразу, як аптеку огорнув густий чорний дим, і вона зникла.

Метью зрозумів, що сталося. Його місія була очевидною – потрібно терміново знайти Зачарованих і розповісти їм про викрадення Шарлоти.

Зібравши останні сили, він розчинився у мерехтливому світлі та вирушив до чародійок…