Олег Петренко - Океанаріум, Олег Петренко

Глава 9 Перші відвідувачі

Спочатку Сергій зробив свою роботу. Справи не чекали і потрібно як завжди виконувати роботу та вчасно без запізнень щоб кожен відвідувач почував себе вдома. Під час роботи як завжди виникають різні думки і допомагають відволікатися від часу який повільно минає на роботі і вирішувати свої питання але ні хто не бачить думки і це добре коли є можливість подумати про щось своє виконуючи роботу. Різні думки в різний робочий час. Сергій пішов працювати в іншу кімнату та знову годувати рибок. Спочатку підійшов до одного акваріуму і кинув спеціальний корм, а рибки швидко зібрались в одному місці і все що потрапило до акваріуму вони швидко з'їли і так повернулись на свої місця та розпорошились в різні боки. Підійшов до іншого акваріуму і там кинув але інший корм через відкритий зверху отвір, а тепер великі риби повільно поїли перед початком робочого дня і повільно лягли не жовтий пісок.

У цей час перші люди, які не звертали увагу на робочий процес Сергія, а день був робочим і осатаній у цьому тижні змогли знайти в останньому дні вільний час та піти в океанаріум разом із дітьми. Зайшли в першу кімнату, а Сергій пішов у третю кімнату і почав виконувати свою роботу.

Перші хвилини останнього дня. На вулиці сяяло приємне літнє сонце. На подвір'ї в ранковий просвіт лунав приємний дитячий сміх. Багато хто цього дня вже не працює і як раніше вже гуляє з дітьми. Діти радіють, а батьки насолоджуються приємним вихідним днем. Атмосфера спокійна і вразлива. Хтось проходить біля і поглядом проводжає великий напис над входом, а хтось і зовсім не звертає уваги та швидко біжить на роботу, а деякі люди, які звернули увагу, пізніше завітають до океанського світу. Люди гуляють та голосно сміються. Почалося відвідування. У першій кімнаті маленька дівчинка одразу, не чекаючи батьків, побігла вперед із великою посмішкою на обличчі та гучним сміхом. Хлопчик побіг за нею. Обидва підбігли до акваріума і притулилися обличчям до скла. Дівчинка посміхнулася та подивилася на хлопчика, а він сором'язливо відвернув обличчя в інший бік. Рибки в акваріумі швидко почали плавати з великою швидкістю коли побачили так близько біля себе людське обличчя. Дівчинка посміхнулася і далі побігла до наступного акваріуму. Мама дівчинки подивилася на щасливе обличчя і голосно засміялася та підійшла до своєї доньки, запитала:

- Чому ти так голосно смієшся? Що ти тут побачила?

Мама дівчинки одразу відповіла:

- Дивись які кумедні рибки. У них такий довгий хвіст, що вони мабуть не знають що з ним робити. Постійно лежать на піску і нічого не роблять, а коли бачать людей, то починають по колу плавати. Кумедні істоти.

Дівчинка:

- Їм, напевно, важко з таким хвостом плавати.

Мама дівчинки відповіла:

- Ні. Їх створив морський світ, щоб вони могли жити у воді, а хвіст їм потрібен для того, щоб швидко плавати і тікати від хижаків. Вони такі яскраві що напевно кожен хижак хоче ними поласувати.

Дівчинка:

- Напевно, так.

Мама:

- Вони постійно лежать на піску, але час від часу вони рухаються у воді. Мабуть таке буває дуже рідко і це їхнє життя, лежати на піску, а в разі появи хижаків вони можуть швидко зрушити з місця і втекти від небезпеки.

Дівчинка:

- Вони не хочуть плавати і завжди перебувають на одному місці, оскільки втомлюються і їм важко плавати.

Мама:

- Не кажи так. Вони завжди живуть у небезпеці, у морському світі багато хижаків, від яких вони постійно тікають і завжди на готові.

Дівчинка поставила запитання:

- А що таке хижаки?

Мама:

- Хижаки це ті морські істоти які полюбляють на обід їсти таких приємних та цікавих риб які одразу можна побачити здалеку. Це красиві рибки але їм не легко жити в океані і вони завжди на по готові втекти від небезпеки щоб врятувати собі життя і не потрапити в зуби хижаків. В океані чи морі не таке легке життя і морський світ дав їм великий хвіст щоб вони могли врятувати себе від небезпеки і не загинути. Їм потрібно швидко плавати щоб себе врятувати.

Дівчинка:

- Нічого собі. Мабуть, їм пощастило опинитися в акваріумі, ніж бути у відкритих морських просторах, щоб спокійно прожити своє життя.

Мама посміхнулася:

- Мабуть, так. Їм пощастило опинитися в акваріумі, де вони повністю захищені від хижаків.

Дівчинка посміхнулася:

- А серед людей є хижаки?

Мама посміхнулася і відповіла:

- Так, звісно. Серед людей також багато хижаків людей, які постійно плавають у сонливому стані та шукають кого і як обдурити, щоб заволодіти її життям чи майном. Морський світ чимось схожий на світ людей і різниця лише в тому, що ми живемо на суходолі, а рибки у воді в завжди одна від одної далеко перебуваємо і не так легко спіймати людину серед людей. Добрих людей більше ніж хижаків і вони завжди дивляться на нас добрих і красивих рибок спокійного життя.

Дівчинка:

- Ми такі ж самі як рибки в акваріумі з великими хвостиками?

Мама дівчинки відповіла:

- Так. Ми красиві, а хижаки не приємні і нікому не подобаються, бо як і цим рибкам коли вони бачать в океані чи в морі появу неприємних і не гарних хижаків, а вони нікому не подобаються і їх видно здалеку, то ці рибки одразу тікають, як надалі від неприємностей, так і люди, коли бачать небезпеку, також тікають і бережуть своє життя.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍