Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

 

— Тут ти зможеш спокійно відпочити та знайти нових друзів, — сказав Гай, коли вони ввійшли в кімнату. — Якщо тобі щось знадобиться або ти відчуєш себе самотньою, звертайся до мене в будь-який час.

 

Шмі подякувала йому, і Гай відчув, що зробив правильний крок. Він знав, що це тільки початок, і попереду чекає багато викликів. Але тепер він був готовий прийняти цей виклик і стати справжнім наставником для Шмі.

 

— Добре, Шмі, відпочивай. Завтра почнемо тренування, — сказав Гай, виходячи з кімнати.

 

Він знав, що цей шлях буде нелегким, але в його серці була надія і впевненість, що разом вони зможуть подолати всі труднощі. Гай усвідомив, що навіть якщо він не любив дітей, то, можливо, настав час змінити свої погляди та знайти новий сенс у житті через наставництво і допомогу тим, хто потребує його підтримки.

Шмі сиділа тихо коли Гай запитав її косу на місті старої коси  вона розуміла важність моменту 

—Добре, а зараз підімо до зали та вияснимо що ти встигла навчітися.Я хочу оцінити твою вправність. 

 

Шмі відчувала змішання хвилювання і тривоги, коли вони разом з Гаєм вирушили до тренувальної зали. Вона знала, що це її шанс показати, чого вона навчилася під керівництвом свого попереднього майстра. Але разом з тим, вона боялася, що може розчарувати нового наставника.

 

Гай помітив її нервозність і спробував заспокоїти.

 

— Не хвилюйся, Шмі, — сказав він м'яко. — Це не іспит. Я просто хочу побачити, на якому ти рівні, щоб знати, з чого почати наше навчання.

 

Вони увійшли до зали, де вже кілька падаванів тренувалися під наглядом своїх майстрів. Гай привів Шмі до одного з тренувальних майданчиків і витягнув світловий меч.

 

— Почнемо з основ, — сказав він, активуючи меч. — Покажи мені основні удари та захисти, які ти знаєш.

 

Шмі кивнула і, зосереджуючись, активувала свій меч. Вона почала виконувати серію рухів, які навчилася раніше, стараючись показати свою найкращу техніку. Гай уважно спостерігав, роблячи нотатки в думках.

 

Після кількох хвилин тренування він зупинив її.

 

— Дуже добре, Шмі, — сказав він, вимикаючи свій меч. — Ти добре опанувала основні техніки. Але нам потрібно попрацювати над твоєю швидкістю і реакцією. Тепер спробуймо дещо складніше.

 

Він продемонстрував кілька  складних маневрів і попросив Шмі повторити їх. Вона старанно намагалася виконати їх правильно, але декілька разів помилилася.

 

— Не поспішай, — порадив Гай, помічаючи її розчарування. — Це нові рухи для тебе, і потрібно трохи часу, щоб їх освоїти. Головне — практика і наполегливість.

 

Шмі кивнула і продовжила тренуватися, відчуваючи, як напруга поступово зникає. Вона знала, що Гай був справедливим і терплячим наставником, і це допомагало їй зосередитися.

 

Після кількох годин інтенсивного тренування вони зробили перерву. Гай запропонував Шмі сісти та відпочити, а сам приніс їм води.

 

— Ти добре справляєшся, — сказав він, простягаючи їй пляшку з водою. — Я бачу, що у тебе є потенціал. Головне — не здаватися і продовжувати працювати над собою.

 

Шмі усміхнулася, відчуваючи підтримку свого нового майстра.

 

— Дякую, майстре Гай, — сказала вона, ковтнувши води. — Я обіцяю, що буду старатися з усіх сил.

 

Гай кивнув, відчуваючи гордість за свою падаванку.

 

— Ми працюватимемо разом, Шмі. І я впевнений, що ти досягнеш великих висот.

 

Після короткого відпочинку вони повернулися до тренувань. Гай продовжував навчати її нових технік і тактик, допомагаючи вдосконалювати її майстерність. Він бачив у Шмі великий потенціал і вірив, що вона стане сильним джедаєм.

 

***

 

Минали дні, і тренування ставали все інтенсивнішими. Шмі працювала не покладаючи рук, намагаючись досягти досконалості у всьому, чого її навчав Гай. Вона відчувала, як її навички з кожним днем покращуються, а впевненість у власних силах зростає.

 

Гай бачив, як його падаванка розвивається, і це приносило йому велику радість. Він почав розуміти, що, можливо, саме через навчання і наставництво він зможе знайти новий сенс у своєму житті.

 

Одного разу, після особливо важкого тренування, Гай і Шмі сиділи в тіні дерева біля тренувальної зали, відпочиваючи. Вони обмінювалися думками про день, коли Шмі раптом запитала:

 

— Майстре Гай, ви завжди були таким строгим і серйозним? Чи було щось, що змусило вас змінитися?

 

Гай задумався на мить, потім відповів:

 

— Я був іншим, коли був молодшим. Але згодом життя та обов'язки змінили мене. Я зрозумів, що потрібно бути сильним і строгим, щоб вижити та виконувати свою місію. Але ти допомогла мені побачити, що іноді потрібно бути м'якшим і більш відкритим.

 

Шмі посміхнулася, відчуваючи, що між ними встановлюється міцний зв'язок.

 

— Я рада, що можу допомогти вам, так само як ви допомагаєте мені, — сказала вона. — Я замітила що у вас посох, а не меч можна подивитися я посохи тільки раніше на гало картинках бачила 

—Звісно 

 

Гай усміхнувся, відчуваючи, як його серце трохи теплішає від відкритості та цікавості Шмі. Він витягнув свій посох і обережно передав його їй.

 

— Ось, тримай, — сказав він, передаючи посох Шмі. — Це не звичайний посох. Він створений спеціально для мене. У ньому є інтегрований світловий меч і деякі інші функції, які допомагають у бою.

 

Шмі з цікавістю взяла посох і почала його оглядати. Вона помітила, що він був витончено виконаний, з інкрустацією і символами, які відображали стародавні традиції джедаїв.

 

— Це неймовірно, — прошепотіла вона, обережно торкаючись руків'я. — Ви самі його зробили?