Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

 

— Я знаю, що ти пережила втрату, яку важко описати словами, — сказав Гай, коли корабель піднявся в небо. — Але ми, джедаї, завжди знаходимо сили йти далі. Твій майстер хотів би, щоб ти продовжувала свій шлях і розвивала свої здібності.

 

Шмі мовчала, але її очі блищали від сліз. Вона знала, що Гай має рацію, але біль втрати був занадто свіжим.

 

— Ми знайдемо для тебе нового наставника на Корусанті, — продовжив Гай. — Але поки що я буду поруч, допомагатиму тобі. Ти не одна.

 

Шмі кивнула, не в змозі сказати жодного слова. Вона вдячно стиснула меч, відчуваючи, як Гай намагається підтримати її.

 

***

 

Корабель приземлився на Корусанті, і Гай зі Шмі вийшли на палубу. Місто-столиця зустріло їх своєю величчю та безмежними можливостями. Вони пройшли до Храму джедаїв, де на них чекали Квай-Гон Джинн та інші майстри.

 

— Вітаю вас, — сказав Квай-Гон, підійшовши до них. — Як пройшла ваша подорож?

 

— Складно, але ми впоралися, — відповів Гай, глянувши на Шмі, яка стояла поруч. — Шмі погодилася залишитися в Ордені.

 

Квай-Гон усміхнувся і поклав руку на плече дівчини.

 

— Це перший крок на новому шляху, Шмі. Ми всі тут, щоб підтримати тебе.

Шмі підняла очі й зустріла погляд Квай-Гона. Вона відчула, що нарешті знайшла місце, де її розуміють і де вона може знайти новий сенс.

 

— Дякую, — тихо сказала вона. — Я постараюся не підвести вас.

 

Гай відчув, як його серце наповнюється гордістю. Він знав, що їхній шлях тільки починається, але тепер він був впевнений, що вони зможуть подолати всі труднощі разом.

 

— Вітаю тебе, падаване Оуен, — сказав Квай-Гон, вручаючи їй новий плащ джедая. — Твоє майбутнє виглядає світлим, і ми будемо поруч, щоб допомогти тобі знайти свій шлях.

 

Шмі знову кивнула, відчуваючи, як її серце наповнюється надією і рішучістю. Вона знала, що попереду ще багато випробувань, але тепер у неї була підтримка, якої вона так потребувала.

 

Гай Скайвокер стояв поруч, спостерігаючи за тим, як Шмі приймає своє нове життя. Він відчував, що це початок чогось великого і важливого не тільки для неї, але й для нього самого. Можливо, саме ця молода падаван допоможе йому знайти новий сенс у власному житті.

—Пішли я відводу тебе по що до юнлянгів будеш жити пока що там  промовив Квай-Гон — Доки ми тобі не знайдемо нового майстра чі майстриню.

—Взагалі я б хотів взяти Шмі собі в падавани на постійній  основі промовив Ган сам не тямучий що в цей момент ним двигало

Квай-Гон Джинн підняв брову, здивовано оглядаючи Гая. Це було несподіване рішення, але в очах Квай-Гона з'явилося визнання.

 

— Це дуже благородне рішення, Гай, — сказав Квай-Гон, посміхаючись. — Але ти впевнений? Тренувати падавана — це величезна відповідальність.

 

Гай кивнув, відчуваючи, як його рішучість зміцнюється.

 

— Так, я впевнений. Я бачу в Шмі великий потенціал, і я вірю, що вона заслуговує на шанс. Крім того, я відчуваю, що це допоможе і мені знайти новий сенс у житті.

 

Шмі, почуваючи себе збентеженою, поглянула на Гая.

 

— Ти справді хочеш стати моїм майстром? — запитала вона, її голос тремтів від суміші надії та страху.

 

— Так, — твердо відповів Гай, дивлячись їй прямо в очі. — Я хочу допомогти тобі стати сильнішою і знайти свій шлях. Ми зробимо це разом.

 

Квай-Гон не міг стримати усмішку. Він побачив у цьому рішенні щось більше, ніж просто бажання допомогти. Це був крок до особистого зростання для обох.

 

— Гаразд, — сказав Квай-Гон, поклавши руку на плече Гая. — Я підтримую твоє рішення. Ми офіційно затвердимо тебе як майстра Шмі Оуен. Вітаю вас обох.

 

Шмі не могла повірити своїм вухам. Вона відчула, як її серце наповнюється надією. Вона знала, що попереду чекає багато викликів, але тепер у неї був майстер, який вірив у неї.

 

— Дякую, майстре Гай, — сказала вона, намагаючись стримати сльози. — Я не підведу вас.

 

— І я не підведу тебе, — відповів Гай, відчуваючи незвичайне тепло в серці. — Нас чекає довгий шлях, але ми пройдемо його разом.

 

Квай-Гон Джинн кивнув і відійшов, залишивши їх наодинці. Гай і Шмі стояли разом, дивлячись на новий шлях, що розгортався перед ними.

 

— Отже, з чого почнемо? — запитала Шмі, її голос був сповнений рішучості.

 

— Почнемо з того, що навчимося довіряти один одному, — відповів Гай, усміхаючись. — А далі... нас чекає багато пригод.

Він штовхнувся з однією проблемою точніше двома, по-перше, він жив в кімнаті яка розрахована на одного, а по-друге,  

він завжди був звик жити сам і не мав досвіду співіснування з іншим. Ці дві проблеми стали перед ним, як стіна, яку він мусив подолати.

 

Гай глянув на Шмі, яка з цікавістю розглядала великий Храм джедаїв на Корусанті. Він розумів, що для неї цей новий світ був одночасно захопливим і страшним. Вона втратила свого майстра і тепер мала знайти новий дім та нову родину серед джедаїв.

 

— Шмі, у мене є до тебе питання, — почав Гай, намагаючись підібрати слова. — Моя кімната розрахована лише на одну особу. Але я впевнений, що ми зможемо знайти тобі гарне місце в Храмі. Спочатку ти будеш жити з іншими юнлінгами, і це дасть тобі шанс знайти нових друзів і звикнути до нового оточення.

 

Шмі кивнула, але її очі зраджували легку тривогу.

 

— Я розумію, майстре Гай. Мені просто... трохи страшно. Всі ці зміни так швидко відбуваються.

 

Гай усміхнувся і поклав руку на її плече.

 

— Це нормально, Шмі. Зміни завжди лякають. Але я буду поруч, і ми разом подолаємо всі труднощі. А тепер знайдімо тобі кімнату.

 

Вони попрямували до секції Храму, де жили юнлінги. Гай пояснив ситуацію одному з адміністраторів, і незабаром для Шмі знайшли затишну кімнату.