Олег Шинкаренко - Як зникнути повністю

показники пiдвищилися на порядок у порiвняннi з перiодом респiрованого повiтроочищення! Маска прикрашає її, робить бiльш жiночною i бажаною. Я прошу дружину не знiмати маску навiть удома, навiть пiд час таких скромних, хоча й бiльш частих останнiм часом, завдяки їй же, подружнiх радостей. Оскiльки я також не знiмаю маски, то ми часом, трапляється, дуже заплутуємося в шлангах, але це, запевняю вас, тiльки йде на користь тому вогневi спопеляючої пристрастi, який утримує нас одне в одному настiльки судомно i тривало! I от ми, схожi на пару фантасмагоричних слонiв, якi в пароксизмi злиття переплелися пречудово довгими i красивими гофрованими хоботами, здригаємося, побрязкуючи цинкованою поверхнею кисневих балонiв, душа наша прагне вирватися назовнi, визирає i нетерпляче стукає в iлюмiнатори пристрастi, пiд якими я розумiю, звiсно ж, зоровi отвори в ‘Гiрському повiтрi’ зi спецiального скла, яке не туманiє (i все за тi ж самi 520 грн. 34 коп.! Гуртовим покупцям надається знижка)» …»

Нi! Що це? Кiлька слiв на пiдтримку пiдземних комунiкацiй чи реклама новомодного протигазу? Як все заплутано! Наскiльки туманна точка зору робiтника! Та й чи робiтник це? У мене виникло вiдчуття, що мене дурять. I з того моменту воно мене не залишало.

«…Iнженер Крещук їхав власним автомобiлем у напрямку до центру мiста.

«Я, як i багато iнших людей з достатком, їжджу на роботу машиною, – розповiдає Крещук. – Машина у мене дуже хороша i дорога. Не кожен може собi дозволити таку, але, як уже було сказано, я чоловiк забезпечений i навiть маю рахунок у банку. Зовсiм нещодавно я купив будинок. Двоповерховий будинок. З повiткою i гаражем для мого нового автомобiля. Все обладнано за останнiм словом технiки. Наприклад: на кухнi є мiкрохвильова пiчка останньої моделi i дуже дорогий холодильник, є також американський пилосос ‘Rainbow’ з комп’ютерним управлiнням; крiм того я маю телевiзор, екран якого по дiагоналi має 264 сантиметри, є також магнiтофон i програвач компакт-дискiв. Мiй персональний комп’ютер дуже потужний, з великим обсягом пам’ятi i фантастичною швидкодiєю (частота процесора дорiвнює вiд 8 до 100 000 гiгагерц у залежностi вiд пори року i барометричного тиску). Моя молода дружина (а одружений я всього два роки) надзвичайно приваблива. Обсяг її грудей дорiвнює 94 сантиметри, обсяг талiї – 62 сантиметри, обсяг стегон – 90 сантиметрiв. Крiм того вона має природно свiтле волосся, вона має очi натурального блакитного кольору, це дуже зручно i практично. До замiжжя дружину звали ‘Таня’, а пiсля я замiнив це iм’я на ‘Марина’. Змiна iменi нiяк не вплинула на стан дружини, а за деякими параметрами показники навiть покращилися. Маю я також i будинок за мiстом. Вiн невеликий, але дуже комфортабельний. Там є десять кiмнат i пiдземне бомбосховище на випадок раптових авiанальотiв чи ракетних ударiв. Наступного року я збираюся балотуватися на посаду депутата обласної ради. Вважаю свої шанси на перемогу досить серйозними. В моїй передвиборчiй програмi одним з найважливiших пунктiв є подальший розвиток системи iзольованих комунiкацiй i поширення її на периферiйнi областi мiста. Подальша унiфiкацiя iнфраструктури є однiєю з першочергових задач, покладених на систему суспiльного управлiння мiської ради. Пiдтвердити важливiсть i кориснiсть такого роду заходiв я можу власним прикладом.

У жовтнi минулого року я брав безпосередню участь у наймасштабнiшiй із тих, якi траплялися в нашому мiстi протягом десятирiччя, техногеннiй катастрофi.

Все почалося з трамваю, який перегородив майдан П’ятдесятирiччя конституцiї. Пiсля того, як у нього врiзалася вантажiвка зi свинцевими плитами, якi йшли на обшивку реактора мiської електростанцiї (тодi саме тривала пiдготовка до запуску 37-го енергоблоку), ми ще не могли розраховувати на велику кiлькiсть жертв. Але нiхто навiть не здогадувався, що прикра помилка водiя трамваю стане тiльки першою ланкою в ланцюзi наступних зiткнень. Услiд за вантажiвкою на величезнiй швидкостi рухався переповнений мiкроавтобус, який не встиг вчасно загальмувати i врiзався у задню частину вантажiвки, зi згаданої ж звалилися погано закрiпленi плити i довершили своєю вагою початий процес руйнацiї автобусу, пiсля чого вiн вибухнув. Вiдкинута силою вибуху плита зачепила автомобiль, який рухався перпендикулярно руху трамваю, i водiй якого, не справившись із керуванням, вийшов на зустрiчну смугу руху i зiткнувся з автофургоном. Подальшi подiї розгорталися з постiйно наростаючою швидкiстю i скоро вийшли з-пiд контролю стороннiх спостерiгачiв, серед яких був i я, котрий перебував у цей час на безпечнiй вiдстанi i реєстрував подiї за допомогою вiдеокамери. Насамперед, вiзуальна реєстрацiя ускладнилася через надзвичайну задимленiсть мiсця подiй, яка почалася пiсля загоряння цистерни бензовозу, яка зiткнулася з фургоном, що перевозив паронiтовi прокладки. Деякi свiдчення про характер та iнтенсивнiсть зiткнень, що продовжувалися, ще можна було отримувати вiд мiлiцiйних гелiкоптерiв, якi кружляли над самою аварiєю так низько, що один з них вибуховою хвилею, спровокованою зiткненням двох вантажiвок, що перевозили пропан-бутановi балони з автогенного заводу, вiдкинуло набiк i це викликало його зiткнення з iншим гелiкоптером, причому перший впав на землю i вибухнув, а другий силою удару був зорiєнтований в напрямку будiвлi Нацiонального Банку, пробивши стiну, на бiду, саме в тому мiсцi, де проходили електричнi дроти, i в результатi короткого замикання почалася пожежа. Ймовiрно, наслiдком струсу вiд удару гелiкоптером будiвлi Банку стало порушення герметичностi замкової арматури газопроводу котельної Банку. Це викликало витiк газу i подальше посилення пожежi, яка перекинулася на сумiжнi будiвлi i споруди.

Через 42 хвилини пiсля початку аварiї вiдбувся дуже сильний вибух, причини якого не з’ясованi досi, але потужнiсть його за приблизними пiдрахунками оцiнюється бiльш як у десять кiлотонн тротилового еквiваленту. Епiцентр вибуху був якраз над лiнiєю метрополiтену, що проходила в тому мiсцi, це мало наслiдки обрушення внутрiшньої арки i аварiю поїзда, який саме проходив пiд вибухом…»…»

З гачкiв гiлляччя вiтер дикий крик зрива Несеться капелюх по бруку навтьоки Кришиться дах i вiкон трiскають лутки Газети пишуть:

 

Бiй з водою ще трива

Гримить гроза, i дощ усi долає межi

Вода морiв уже на греблях закипає

У кожного почався безупинний нежить

З мостiв локомотиви у темiнь поринають[1]

 

Мене вжахнув опис катастрофи, яка вiдбулася, i одночасно втомив. Принаймнi це мене не стосується, а довгi описи технiчних подробиць мене дратують. Я гортав сторiнки, а катастрофа все ще тривала. Здавалося, її опис продовжуватиметься до кiнця книги, але ось вона раптово скiнчилася. Всього лише й загинуло 50 000 чоловiк! Не надто багато. Я сподiвався, що кiлькiсть жертв перевалить за мiльйон, за таких-бо масштабiв аварiї! Закривши книгу, я поклав її до валiзи. Я почав вiдчувати голод i роздратування через те, що, приїхавши до мiста Києва, сиджу на вокзалi вже понад