Руданський - Чумак, Руданський

чумак…

(Іде геть).

Ява III

Рибаки (одні).

Молодий рибак

А поглянь-но, старий батьку,

На правую гору,

Якась мара спускається

Ік синьому морю.

Старий рибак

Чи не мати Явдошина?

Молодий рибак

Майбути, що мати,

Кинулася аж до моря

Дурної шукати.

Старий рибак

Де ж Явдоха поділася?

Молодий рибак

А хто її знає?

І здуріла, поганая,

І не пропадає.

Ява IV

Рибак і чумакова мати.

Чумакова мати

Рибалоньки молодії,

Вчиніть мою волю,

А розкиньте тонкий невід

По синьому морю!

А розкиньте тонкий невід

По синьому живо,

А вловіте чумаченька,

А вловіте сина!

Рибаки

(ідучи до коловоротів).

Не журися, стара ненько,

Вволим твою волю;

Ой наш невід на сорок гін

Та в синьому морю.

Молодий рибак

Тягни, тягни, старий батьку!

Старий рибак

Тягни, тягни, сину!

Молодий рибак

Тягни мого товариша,

А свою дитину.

Старий рибак

Тягни свого товариша,

А мою дитину.

Ява V

Тії ж самі і Явдоха.

Явдоха

(з вінком на голові).

Запив чумак, запив бурлак,

Запив, зажурився,

Ой тим же він зажурився:

Без долі вродився.

Нема йому щастя-долі,

Нема йому й волі…

Ой як пішов по дорогах

Доленьки шукати,

Та не найшов щастя-долі,

Найшов синє море.

А як зайшов серед моря

Та й став потопати,

Червоною хустиною

На берег махати.

Ніхто ж того чумаченька

Не йде рятувати,

Тілько іде рятувати

Його стара мати.

Зустрінула рибалоньків

Та й стала просити –

Розкинути тонкий невід,

Сина уловити.

Рибалоньки молодії

Воленьку вволили,

Розкинули тонкий невід,

Сина уловили.

Тягнуть сина до берега,

Вода з рота ллється,

Його мати старенькая

В сиру землю б’ється.

Рибаки справді витягають чумака.

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сюю копу грошей,

Що витягли мого сина –

Який він хороший!

Явдоха

Який він хороший!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сього золотого,

Що витягли мого сина

Та хоч неживого.

Явдоха

Та хоч неживого!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Ще й солі на страву,

Поховайте мого сина,

Як рибоньку в’ялу.

Явдоха

Як рибоньку в’ялу!

Чумакова мати

Та висипте, рибалоньки,

Високу могилу,

Щоби було виднісінько

На всю Україну.

Молодий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то чумак нещасливий,

Я й так поховаю.

Старий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то мій син ріднесенький,

Я й так поховаю.

Явдоха

(кидаючись у море).

Ховай, ховай Гордієньку,

Ховай, стара нене,

Та на рідній Україні

Спом’яніть за мене!

Ялта, 1862, м[еся]ца сент[ября].