Колектив авторів - Precedent UA — 2015

так і інших держав за умови їх «принципового» значення для національного правозастосування. Також обов’язковою умовою має бути окреслення напрямів їх використання. Такі тренінги сприятимуть правильному застосуванню правових позицій ЄСПЛ без «спотворення» та «перекручення» їх змісту, що часто використовують недобросовісні учасники процесу.

На сьогодні ми використовуємо усі доступні програми та бази для дослідження рішень ЄСПЛ, проте створення спеціальних програм з відповідним рубрикатором значно спростило б як вивчення, так і застосування практики ЄСПЛ.

Найбільша складність полягає у застосування рішень ЄСПЛ проти інших держав. Також складність викликає застосування практики ЄСПЛ щодо нових матеріальних та процесуальних інститутів, які введені нещодавно. Мова йде про спеціальну конфіскацію, кримінальну відповідальність юридичних осіб тощо. Крім цього, часто сторони провадження обґрунтовують свою позицію рішеннями ЄСПЛ, не вказуючи про правову позицію, сформульовану ЄСПЛ у конкретній справі та часто зловживають правом, самовільно надаючи таким правовим позиціям відмінного, ніж закріплено у рішенні, змісту. Це свідчить про несформовану «правову культуру» застосування рішень ЄСПЛ в Україні, з чим ВССУ бореться шляхом надання рекомендацій загального характеру щодо застосування рішень ЄСПЛ, та рекомендацій у конкретних категоріях справ.

Використання рішень ЄСПЛ в судових рішеннях в результаті згадування їх учасниками процесу є одним із основних шляхів їх використання у правозастосуванні загалом. У випадку, коли сторона процесу обґрунтовує свою позицію, в тому числі, правовими позиціями ЄСПЛ, обов’язком суду є згадування про таке рішення у своєму судовому рішенні. У випадку, коли така додаткова мотивація підтверджує правову сторону провадження, суддя про це зазначає у рішенні, якщо ж рішення ЄСПЛ не має жодного відношення до предмету спору, суддя також зобов’язаний вказати про помилковість посилання на таке рішення з відповідним обґрунтуванням. Такі застосування є не лише вдалими, а й носять «превентивний» характер. Якщо особа впевнена, що правильність її позиції підтверджується практикою ЄСПЛ, вона має право отримати позицію національного суду з цього питання. При цьому, якщо особа помиляється щодо порушення її прав, обґрунтована мотивація суду щодо того, що практика ЄСПЛ не підтверджує позицію особи, підтвердить відсутність необхідності звертатися до ЄСПЛ. Такий механізм буде дієвим за наявності обґрунтованого та чіткого судового рішення в цьому аспекті.

Шаргородський районний суд Вінницької області

Суддя Тетяна Соколовська: «В Україні проблемним є кримінально-процесуальне законодавство»

На мою думку, в Україні проблемним є кримінально-процесуальне законодавство. Його треба вдосконалювати. Старий КПК був доволі непоганим, більш зрозумілим, простішим у застосуванні, його треба було лише вдосконалити з огляду на європейські норми та стандарти. В новому КПК багато змін, які не узгоджуються з іншими нормами права, суперечать одна одній. Це слід врахувати і привести наш КПК у відповідність до європейських норм.

Ми постійно відслідковуємо нові рішення ЄСПЛ у медіа (наприклад, в газеті «Урядовий кур'єр»), на сайті Мінюсту. Апеляційний суд також постійно інформує нас про прийняті рішення та ЄСПЛ та їхній зміст. Маємо також і спеціальні збірки із переліком та аналізом рішень ЄСПЛ.

Нові рішення Європейського суду ми обговорюємо на зборах суддів. До речі, цього року ми маємо навіть одне рішення по Вінницькій області. Якщо ОБСЄ проводить тренінги, навчання та семінари, ми намагаємося брати в них участь. Хотілося би мати більше навчальних посібників із застосування практики ЄСПЛ у цивільному судочинстві, оскільки воно специфічне, важке у застосуванні, стосується всіх сфер життєдіяльності суспільства і громадянина.

На жаль, учасники процесу рідко використовують Конвенцію та рішення ЄСПЛ при відстоюванні своєї позиції в суді.

Мені пригадується лише один випадок змістовного посилання на Конвенцію та прецедентні рішення ЄСПЛ адвокатом у цивільному процесі.

Йшлося про допустимість доказів у справі щодо визнання договору недійсним.

Апеляційний суд міста Києва

Суддя Тетяна Фрич: «Термін доходження рішень ЄСПЛ до українських суддів є занадто довгим»

Ми стабільно використовуємо рішення ЄСПЛ у своїх рішеннях, бо це відображено у нашому Кримінальному процесуальному кодексі. Необов'язково навіть зазначати в рішенні суду про те, що ми саме посилаємось на якесь певне рішення Європейського суду.

Візьмемо рішення ЄСПЛ у справі «Ван'ян проти Росії», «Веселов та інші проти Росії» або «Раманаускаса проти Литви» — ці норми у нашому Кримінальному процесуальному кодексі взагалі не описані. ЄСПЛ в цьому випадку вказав, що констатація провокації злочину з боку міліції має бути ретельно вивчена кримінальним судом. Адже

для того, щоб судовий розгляд був справедливим, всі докази, отримані в результаті підбурювання з боку поліції, мають бути виключені.

ЄСПЛ мав на увазі те, що не тільки Росія та Литва, але також і Україна має масу злочинів, коли правоохоронні органи підбурюють до хабара, продажу наркотиків, зброї, імітуючи дії потенційних порушників. Я пригадую, що наразі є навіть законопроекти у Верховній Раді, які планують заборонити підбурювання до хабара з боку міліції. Як правники у сфері кримінальної юстиції, ми не можемо приймати такі докази у справі, бо ми маємо виконувати рішення ЄСПЛ.

90 % рішень ЄСПЛ виноситься з приводу невиконання судових рішень — це найбільша категорія скарг. Друга велика категорія — з приводу катувань, допущенних під час досудового провадження. В нашій практиці було ще декілька проваджень з приводу незаконного взяття під варту. Це справи Юрія Луценка і Юлії Тимошенко.

Насправді Конвенція з основоположних прав людини не є такою об'ємною, там не багато статей, і як правило всі порушення є системними. Вони визначаються не лише з приводу подій в Україні, але й в інших європейських державах.

Років 6–8 тому Міністерство юстиції проводило ознайомчі конференції з приводу застосування рішень ЄСПЛ, але вони припинилися. Дуже хотілося би відновити ці конференції, бо ці рішення доходять до нас