Неля Шейко-Медведєва - Містика сновидінь. Практичний сонник

там чиюсь гарну рябу корову. Виходжу назовні, а там біля корови сидить товстелезна тітка в кухвайці. Доїть корову, а поруч вже стоїть одне відро з надоєм. Проте тітка продовжує роботу — смикає і смикає корову за дійки. Я бачу, що корова вже починає худнути. Кричу тітці: «Годі! Годі!», але вона не зважає на мене. Тру-диться й також худне, худне. Раптом лунає тріск і корова, переламавшись навпіл, падає на землю, а разом з тим і відра з молоком… Доярка зникає. Я підбігаю до корови, але бачу замість неї лише купу кісток».

Тато під час сніданку був дуже смутним: «Знаю, що молоко — це добре, корова сниться до збагачення, а що знакують кістки, тітка в кухвайці? Мабуть, бідність. Сон, схоже, віщує мені, що я спершу забагатію, а потім збанкрутую». І не помилився. Забагатів якось дуже швидко, бо був чоловіком метким, моторним, не боявся ризикувати, а потім, замість того, щоб згадати свій сон і вдовольнитися тим, що має, уклав половину зароблених грошей в якийсь «липовий» проект, другу відняли рекетири… Наслідок — інсульт. У Соннику написано, що «кості — це небезпека інтриг, змова, неприємна пригода…» А виявилося, що смерть. А товста тітка в кухвайці (я сам до цього додумався) — це його щаслива фортуна. «Надоїла» йому чимало добра й залишила його».

Ти почула лише один короткий сон, а скількома символами завдяки йому збагатилася? То ж не дивуйся, що я люблю і свої, і чужі сни.

Б. Ти впевнена, що, розповідаючи родині свій сон, чоловік нічого не додав, не домалював?

А. Ні, тому що всі ми підрихтовуємо, підмальовуємо свої видіння вже в ту мить, коли прокидаємося, побачені уві сні картинки починають тьмяніти, розпливатися, відлітати, як птахи у вирій. Ми гарячково ловимо їх, й те нелогічне, фантастичне, що вдалося впіймати, зберегти, несамохіть починаємо впорядковувати за законами логіки, сиріч свідомості. Це раз. Друге, ми доповнюємо те, що вціліло, коли, прокинувшись, починаємо відтворювати побачене в своїй уяві й оцінювати його. А невдовзі домальовуємо й дофантазовуємо свої візії, втретє, спираючись на Сонник чи поради рідних.

Б. Знову запитую: який Сонник ти мені радиш придбати?

А. Для початку придбай собі невеликий за обсягом, лаконічний, головне — зрозумілий тобі Сонник, тому що об’ємні, «наукоподібні» Сонники, які подають понад десять і більше тлумачень одного символу, тільки спантеличать початкуючих тлумачів. Знаю це з власного досвіду. Придбавши, не клади Сонник на полицю, а погортай його, а ще краще почитай. Загодя ознайомся з «шифром», який ти обрала, бодай побіжно і скажи собі: «Це мій улюблений Сонник! Я буду довіряти саме йому!» Й невдовзі, після постійних «контактів» з ним, ти будеш бачити сни, здебільшого, за цим Сонником. Я вже понад двадцяти років користуюся саме таким — невеликим, лаконічним — і отримую від нього найточніші поради. А от, скажімо, зі славнозвісним Сонником Густавуса Хіндмана Міллера «контакт» у мене не склався. Відтак, я дійшла висновку, що шукати підказки варто передовсім в Тлумачниках свого народу чи близьких йому за ментальністю Сонниках слов’янських народів. Звісно, ти можеш мати будь-які інші Сонники — асирійські, перські чи африканські (якщо такі є), але твоїм улюбленцем має бути один, бажано слов’янський. Раджу тобі також, подібно мені, придбати собі зшиток і записувати там: а) свій сон; б) твоє тлумачення; в) наслідки, тобто, що збулося (повністю або частково), а що не збулося. Якщо ти прислухаєшся до моєї поради, тобі частіше снитимуться, вірніше, запам’ятовуватимуться твої видіння. З кожним роком вони ставатимуть чіткішими, барвистішими і мудрішими або приємнішими. Це по-перше. А по-друге, ти навчишся не просто тлумачити їх, а отримувати за-доволення від своїх творчих зусиль і своєї «прозорливості».

Б. Дякую за пораду. Можна, я погортаю рукопис твого Сонника?

А. Погортай.

Б. Отакої! Ти розповідаєш свої сни?!

А. Моїх тут небагато. Здебільшого це сни інших людей: родичів, друзів, просто знайомих людей.

Б. А © — це що?

А. Це знак, що сновидець сам розповідає свій сон, пропонує своє тлумачення і розповідає, що сталося згодом: збувся сон чи ні, а якщо збувся, то як саме: так як гадалося чи якось по-іншому.

Б. Чому це спало тобі на думку?..

А. Я вже пояснювала тобі, що таким робом легше зрозуміти й запам’ятати сенс того чи іншого символу. Окрім того, я уявила собі сиву давнину, наших пращурів. Довгими зимовими вечорами при мерехтливому світлі каганця вони розповідали один одному не лише чарівні казки, але й свої дивовижні, схожі на казку, сновидіння, обговорювали їх, шукали їхніх слідів у реальності, тобто гуртом творили Тлумачення, певну частину яких успадкували ми. Це було дуже цікаво. Це зближувало людей, вигострювало уяву.

Люди й нині люблять слухати чужі сни, особливо ті, в яких є глибина, містика, які, подібно твоїм снам, викликають хвилювання, навіть страх. Очі їх робляться круглими, подих зачаєним, голос приглушеним. І не дивно, адже оповідач відкриває перед ними свою «печеру Аладіна»…

Б. Тут і вірші?..

А. Це мої, індивідуальні, тлумачення власних сновидінь.

Б. Не розумію.

А. Пояснюю. Тобі, скажімо, приснилося, що ти блукаєш густим, понурим лісом. Сонник тлумачить це так: «Вас чекають невдачі на службі й сімейні незгоди». А ти — самотня жінка, на службу не ходиш, ні підступних друзів, ні відвертих ворогів не маєш. А сон приснився. Отже, треба шукати якесь своє, особисте тлумачення.

Б. Мені справді якось снився подібний сон.

А. І ти постаралася якнайшвидше забути його.

Б. Так.

А. Даремно. Якби ти трохи поміркувала, то дійшла б висновку, що лячний ліс, яким ти довго блукала, це, можливо, твоя підсвідомість. Можливо, ти перебуваєш у незгоді сама з собою, шукаєш в собі відповіді на якісь запитання і, водночас, боїшся їх знайти. В такому разі сон підказує тобі: «Годі блукати! Поглянь правді у вічі! Реально оціни обставини свого життя, свої мрії, світло і темряву в собі й виходь з лісу, тобто, прийми рішення!»

Б. Я спробую. Дякую за розмову.

А. І я тобі