Мохаммед Аріф Закаулла - Релігія і політика в Америці: підйом християнських євангелістів та їхній вплив

Мохаммеда Камаль Хасана (колишній ректор), професора, доктора Сеєда Арабі Іділ (ректор) та професора, доктора Мохаммеда Азмі Омара (заступник ректора із наукових справ та досліджень). Також висловлюю подяку головному бібліотекарю Туану Сеєду Алім Агі та його помічникам місіс Юсріні Абу Бакар та містеру Хафіту Хусіну, котрі завжди надавали повну підтримку в відповідь на мої безкінечні запити матеріалів. Розуміння й підтримку я зустрічав з боку професора, доктора Джаміля Османа (декан факультету економіки і менеджменту) та з боку доктора Росилін Мохаммеда Юсуфа (голова департаменту економіки). Вони гідні окремої згадки, адже без них я не зміг би провести ці дослідження. Блискучу допомогу в дослідженнях мені надали мої наукові помічники Едіб Сломо (аспірант з економіки) та Шейх Аріф Султан (студент-магістр ділового адміністрування). Місім Амаль Ітані з центру аль-Зайтуна прочитала мій рукопис і величезною мірою допомогла мені досягти кращої якості цієї роботи. Будь-які помилки та недогляди лягають на мою відповідальність і були ненавмисними. Якщо читачі знайдуть якісь хиби цієї роботи й повідомлять мені, (автор помер у 2017 році – прим. перекладача) то я буду вдячний за таку шляхетність.

Автор,

Мохаммед Аріф Закаулла

Розділ 1. Президентські вибори в США 2000 та 2004

Традиційна мудрість стверджує, що в західних ліберальних демократіях політичний успіх владної партії безпосередньо залежить від стану економіки. Якщо під час правління партії державна економіка зростала, послідовно забезпечувалась зайнятість, ціни були стабільними, а народ жив у загальному мирі й процвітанні, тоді, якщо лиш не буде значної катастрофи, за партію голосуватимуть на чергових виборах і вона залишиться на наступний термін. Історичний досвід показує, що причинно-наслідковий зв’язок між економікою та політикою в більшості випадків працює, зокрема і в США. Однак, результати виборів 2000 та 2004 років зламали цей тренд.

Вісім років (1992-2000) адміністрації Клінтона-Ґора ознаменувались постійним зростання економіки, високою зайнятістю, стабільністю цін, а США тоді були єдиною наддержавою світу. Проте на виборах 2000 переміг не Ґор, а Джордж Вокер Буш, прийшовши в Білий Дім і заперечивши цим самим традиційну мудрість. Ті, хто не погоджуються з результатами виборів, можуть аргументувати, що не Буш, а Ґор здобув більшість голосів на виборах, отже саме Ґор повинен був стати президентом. Також вони можуть аргументувати, що Бушу допоміг перемогти на виборах лояльний Верховний Суд у питанні спірного підрахунку голосів у Флориді. Мовляв, якби більшість суддів Верховного Суду не призначалися під час правління попередніх президентів-республіканців Ніксона, Форда, Рейґена та Буша-старшого, тоді Верховний Суд не оголосив би президентом Буша-молодшого. Ці аргументи, що заперечують перемогу Буша-молодшого на виборах, не дають змоги об’єктивно проаналізувати сучасну американську політику.

Із наукового погляду на американську політику, це не має значення, оголосили Буша президентом чи ні. Значення має те, що незважаючи на стабільність, процвітання, зростання економіки, високу зайнятість та низьку інфляцію, що спостерігались протягом восьми років адміністрації Клінтона-Ґора, Буш здобув вражаючий результат, був дуже близьким до перемоги й урешті-решт переміг. Питання не в тому, чому Ґор програв, а в тому, чому Буш здобув такий результат, що не дозволив Ґору здобути переконливу перемогу, особливо тоді, коли економіка США добре працювала. Саме це питання досліджував автор у своєму нарисі, присвяченому президентським виборам 2000, одразу після їх завершення, коли відбулась інавгурація Буша в січні 2001 («Цінності, економіка та метаекономіка у президентських виборах в США 2000. Історична перспектива (1896-1996)» // Muhammad Arif Zakaullah. “Values, the Economy and Metaeconomics in the 2000 US Presidental Election: A Historical Perspective (1896-1996)”, (2001) – прим. автора). Знахідки цього дослідження певною мірою цікаві тим, що показують, як Ґор під час виборчої кампанії послідовно віддавав перевагу економіці, в той час як Буш доволі мудро й непомітно перемістив увагу до етики й моральних якостей уряду. Саме переведення фокусу на мораль і нездатність Ґора звертатись до неї, не дозволили йому здобути переконливу перемогу над Бушем.

Зворотний бік цієї медалі теж доволі цікавий: а саме те, що виборці здебільшого проігнорували економічні восьмирічні здобутки правління демократичної адміністрації, що відзначилися зростанням та процвітанням, і обрали не Ґора, а Буша. Вищезгаданий нарис також показує, що ті виборці, котрі проігнорували економічні здобутки, живуть переважно в південній частині США, яка є центром християнського фундаменталізму і яку називають «Біблійний пояс» (Географічно до цього регіону входять крайні південні штати та нижній Середній Захід. Регіон є батьківщиною християнського фундаменталізму та євангельського протестантизму. Ці релігійні групи Біблію розуміють буквально й суворі щодо моральності. Багато штатів регіону підтримали Клінтона на виборах 1996, а 2000 – Буша-молодшого – прим. автора). Детально аналізуючи реальні факти, в нарисі пояснюється, що морально-етичний погляд є частиною заснованих на релігії морально-етичних цінностей. І не успіхи в економіці вмотивували Біблійний пояс віддати голоси Бушу, які дозволили йому стримувати демократичного кандидата й зрештою перемогти його.

Так само й на президентських виборах 2004, американські виборці не турбувались про економіку, а голосували виходячи з консервативного християнського світогляду, який захищав Буш. Якби економіка була головним критерієм, тоді Буш точно програв би. Протягом першого терміну Буша (2000-2004) економіка погіршилась. У 2000, коли Клінтон передав Білий Дім Бушу, безробіття в країні складало 3.97%, а до 2004 зросло до 5.53%. Бідність також поглибилась за перший термін Буша: її показник піднявся до 12.5% за 2003, додавши 4.3 мільйони людей до числа бідноти, а вже 2004 Буш переміг на виборах переконливою більшістю, на відміну від хиткого результату в 2000. Нам важливо звернути увагу на те, що не зважаючи на економічні погіршення, люди все-одно обрали Дж. В. Буша, керуючись своєю християнською вірою.

Занепокоївшись міжцивілізаційним змістом подій 11 вересня 2001 й усвідомлюючи те, що США – єдина наддержава світу, автор усвідомив, що вистачить однієї години, аби зрозуміти, з точки зору побудови мостів між цивілізаціями, як влаштовані США. Беручи до уваги зростання християнського фундаменталізму в Америці та його вплив на американську ліберальну демократію, сподіваюсь, що винесені звідси уроки допоможуть нам краще зрозуміти сучасне американське суспільство та наявні в ньому тенденції.

Поза сумнівом, США є ліберальною демократією, в якій система влади базується на чудовій системі стримувань та балансів. Однак у ліберальних демократіях лідери та уряди врешті-решт скоряються волі своїх виборців і лідерів думок. Отже, як це було показано в згаданому нарисі, якщо на початку 21 сторіччя християнський фундаменталізм домінує в американському суспільстві та в політиці, тоді доречно буде всім зацікавленим зрозуміти й проаналізувати їхню роль в американській системі влади та в уряді. Маючи це на увазі й було здійснене це дослідження, присвячене