Григорій Савич Сковорода - ПОЕТИЧНІ ТВОРИ

Де ніч і день живе, де літо і весна,

Із батьком правлю я ускрізь сама одна.

Людина.

А батько хто? Питаю з дурноти.

Мудрість.

Пізнай мене, то й батька взнаєш ти.

Людина.

А з хінцями живеш ти як, відкрий?

Мудрість.

Так само, як і тут: дивлюсь, хто мій, то мій.

Людина.

Адже самі загиблі там живуть?

Мудрість.

Сестра вам бреше, геть-но, як і тут.

Людина.

Хіба у тебе є сестра?

Мудрість.

Увіч!

Звичайно ж, є, як в дня сестрою ніч.

Людина.

І бреше, хоч з тобою і в рідні?

Мудрість.

Один в нас батько, діти ж не одні.

Людина.

А ймення як?

Мудрість.

Їй сто імен. Вона

У росіян є безтолковщина.

Людина.

А роги є?

Мудрість.

Дурний!

Людина.

Чи борода?

Чи в клобуці?

Мудрість.

Покинь! Вона склада

І суть тебе, як хочеш. Гей-но! Зникни пріч!

Я біля тебе, наче біля світла ніч.

Людина.

Зникни краще ти! Біжи з очей моїх,

Дурна сама ти, здурена на сміх.

Про все, чого нема ніде, плетеш,

І, прямо кажучи, дурноту ти верзеш.

Зродився тут народ і навчений не так,

Тож дикі брехні слухать не мастак.

Бо може віднайтись один лише такий,

Щоб уподобав дикий змисел твій.

ЕПІГРАМА "СКАЖИ, ЯКЕ ДЛЯ МУЖА МУДРЕ ДІЛО"

Скажи, яке для мужа мудре діло!-

Май світло в розумі й здорове тіло.